Відповідь «турецьких султанів» козакам

14.08.2009
Відповідь «турецьких султанів» козакам

Андрій Шевченко своїм виходом у другому таймі не додав гостроти українським атакам. (Фото Олександра ПРИХОДЬКА.)

Оптимісти кажуть: 0:3 — не біда, головне — аби в офіційних зустрічах виглядали краще. Зрозуміло, що отримувати такий ляпас, як позавчора ввечері, від приблизно рівної нам за класом збірної Туреччини дуже неприємно. З іншого боку, після невдачі в «товарняку» очок у нас не поменшає, суперник не піде у відрив у турнірній таблиці. Справді, дедалі більше народу говорить про неспроможність Михайличенка як тренера, але сам Льосик сподівається, що найбільший домашній програш в історії «протверезить» його підопічних. І водночас говорить про «деякі позитивні моменти у грі». Є надія, що турецьке фіаско стане наукою для «синьо–жовтих», які до наступної домашньої гри з Андоррою, а тим більше — до білоруського виїзду, підійдуть більш підготовленими та зіграними. Роботи над помилками — непочатий край.

Зважаючи на передматчеві заяви Олексія Михайличенка про готовність випустити на поле усіх 18 виконавців, викликаних на збір, погані передчуття щодо підсумкового результату виникли ще до стартового свистка словенського арбітра. Тренер чомусь вирішив не награвати склад, а знову «переглянути найближчий резерв». Він кермує — йому й вирішувати. Саме тому з перших хвилин на поле вийшов і дніпропетровець Володимир Гоменюк, який у цьому чемпіонаті України ще не забивав, і динамівець Віталій Мандзюк, котрий не провів ще жодного офіційного матчу в цьому сезоні.

Хай там як, саме «першотаймовий» склад, у якому було одразу п’ятеро «дніпрян», зберіг ворота «сухими». Коли ж у другій половині вийшли ветерани й зірки — Шевченко, Тимощук, Гусєв, Чигринський, Мілев­ський — тоді й «почалося». Дмитро Чигринський, котрому вболівальники з трибун раз–по–раз нагадували «Барселону», програвав суперникам боротьбу в двох епізодах, коли турки використовували центр штрафного майданчика з видом на Кабмін, аби вразити ворота Олександра Шовковського (до речі, для СаШо це був 85–й матч за збірну). Утім, у другому таймі вся оборона України виглядала недолуго, так само, як і атакувальна лінія.

Лише за катастрофічного рахунку 0:3 наші спромоглися створити біля володінь Волкана Деміреля кілька більш–менш небезпечних моментів, аж двічі — за весь матч — влучивши в площину його воріт. Але кіпер «Фенербахче» був непробивним.

Отже, турки сповна помстилися за домашню поразку в Стамбулі 2004 року, коли українці несподівано винесли «османів» із таким самим результатом. А глядачі, які цього дощового вечора прийшли на стадіон «Динамо» і заплатили по 20, 50, а то й 100 грн., зазирали не в історію, а в перспективу. І по дорозі додому довго й жорстко перемивали кістки групі спортсменів у синьо–жовтій формі.

 

ПІСЛЯМОВА

Олексій Михайличенко, головний тренер збірної України:

— Настав час прийняти холодний душ. Сподіваюся, він освіжить наші голови, і до осінніх ігор ми підійдемо в найкращому стані.

Виходячи із фізичного стану гравців, ми побудували процес так, щоб дати кожному зіграти по тайму. Але ми не відмовлялися од відповідальності за результат. Ми показали дуже мало з того, що повинні були продемонструвати.

Фатіх Терім, головний тренер збірної Туреччини:

— Це була гарна й видовищна гра. Рахунок нас влаштовує, як і гра збірної. Результат цілком логічний. Ми діяли злагоджено. Попри товариський статус гри, мене потішило те, що наша команда залишала українцям дуже мало простору. А суперникові я побажаю удачі.

 

ТАБЛО

Товариські матчі

Україна — Туреччина — 0:3 (Тунджай Шанлі, 58; Сервет Четін, 63; Хаміт Алтинтоп, 67).

Україна: Шовковський, Мандзюк, Кучер, Русол (Чигринський, 46), Шевчук (Ярмаш, 46), Тимощук, Гай (Назаренко, 46), Ротань, Калиниченко (Гусєв, 46), Гоменюк (Мілевський, 46), Селезньов (Шевченко, 46)

Туреччина: Демірель, Четін, Балта, Зан (Саріоглу, 81), Генюл, Хаміт Алтинтоп, Сахін (Халіл Алтинтоп, 83), Туран (Койбаші, 86), Шанлі (Казім–Казім, 68), Акман (Гюлселам, 46), Кахвечі (Їлдирим, 46)

Попередження: Шевченко, 89 — Четін, 75; Сахін, 81

Суддя: Чефері (Словенія)

Київ, стадіон «Динамо». 12 000 глядачів

* * *

Інші цікаві поєдинки: Росія — Аргентина — 2:3 (Семшов, 17; Павлюченко, 78 — Агуеро, 45; Лісандро Лопес, 46; Датоло, 59), Голландія — Англія — 2:2 (Куйт, 10; ван дер Ваарт, 38 — Дефо, 49, 77), Швейцарія — Італія — 0:0, Македонія — Іспанія — 2:3 (Пандєв, 8, 33 — Торрес, 51; Піке, 54; Рієра, 56), Чехія — Бельгія — 3:1 (Губнік, 27; Барош, 41; Кадлец, 78 — Вертонген, 12), Естонія — Бразилія — 0:1 (Луїш Фабіано, 45), Албанія — Кіпр — 6:1 (один із м’ячів забив «ворсклянин» Далкку), ПАР — Сербія — 1:3, Болгарія — Латвія — 1:0, Угорщина — Румунія — 0:1 (Гіоане, 42), Люксембург — Литва — 0:1, Швеція — Фінляндія —1:0 (за фінів грали динамівець Роман Єременко та його брат із «Металіста» Олексій), Мальта — Грузія — 2:0, Вірменія — Молдова — 1:4 (за господарів грали донецькі «металурги» Генріх Мхітарян та Арарат Аракелян, на рахунку якого «гол престижу»).

Товариська зустріч зі Швейцарією стала 127–м міжнародним матчем у кар’єрі захисника збірної Італії Фабіо Каннаваро. Відтак він перевершив за цим показником досягнення свого колеги по амплуа Паоло Мальдіні.