Свято двох музеїв

Свято двох музеїв

Благодатного липневого дня до меморіального музею–садиби Івана Семеновича Козловського, що в Мар’янівці на Київщині, з’їхалось багато люду. Їхали не тільки машинами й автобусами, а й возами, в які були запряжені заквітчані у стрічки коні, і бажаючих на цей нині досить екзотичний вид транспорту було особливо багато, надто серед дітей. А скликали мар’янівці разом із київським Національним центром народної культури «Музей Івана Гончара» гостей, аби не тільки вшанувати пам’ять свого великого патрона, який увічнив їхнє село у світовій культурі і зробив для нього так багато, а й відзначити апогей літа, що в нашого народу увінчується велично–містичним святом Івана Купала (свідомо трохи змістивши його в числі).

«А ти гулєй, гулєй, гулєй...»

«А ти гулєй, гулєй, гулєй...»

«Кожна людина — художник» — навчав відомий перформер, професор Йозеф Бойс. Щороку реалізовувати його концепцію можна на фестивалях, які масово відбуваються по всій Україні. Там і горщики ліпиш, і хрестиком вишиваєш, і коників малюєш, і нелюдським голосом співаєш, і танець живота після першої репетиції, як професіонал, «виплітаєш». На Міжнародному фестивалі «АртПоле», який відбувся із 12 по 18 липня на пасовищі біля Південного Бугу в селі Воробіївка Вінницької області, кожен із 15 тисяч відвідувачів у міру своїх талантів і бажання міг стати мегасуперовим художником. Упродовж тижня воробіївське поле перетворилося на відкриту велетенську лабораторію, в якій зустрічалися музиканти, актори, художники, мультиплікатори. Свято відчувалося відразу на підході. Уздовж села влаштували цілий табір народних майстрів зі своїми виробами, було що тут випити і з’їсти. Тільки виходиш з автобуса і — гуляй душа, пекла нема!

Всі статті рубрики