Смерть «великої вісімки»

Головною новиною останнього дня саміту «великої вісімки», що завершився в Аквіллі, стало рішення про переформатування світового клубу найвпливовіших держав: відтепер для вирішення економічних питань G–8 перетворюється на G–14.

До «вершителів доль» світу долучать також Китай, Індію, Бразилію, Мексику, Південно–Африканську Республіку та Єгипет.

Першим в Аквіллі про це заявив президент Франції Ніколя Саркозі: «Світове керівництво мусить розвиватися, тож як ми можемо не залучити до ухвалення рішень про долі світу країну з мільярдним населенням Індію?» Годі й говорити про Китай — державу, яка виробляє близько 30 відсотків усієї продукції на планеті! Господар саміту, італійський прем’єр Сильвіо Берлусконі відзначив, що «формат G–14, в якому пройшли засідання цього четверга, вже є консолідованою структурою, яка представляє 80% світової економіки». Входження у новий склад «прем’єр–ліги» першої п’ятірки названих країн зрозумілий — це найпотужніші одиниці на своєму континенті. А от Єгипет потрапив до клубу «великих» за наполяганням Франції — як водночас арабська, мусульманська та африканська країна, мотивує рішення «вісімки» Бі–Бі–Сі. Хоча, можливо, доречнішим було б приєднати натомість до «клубу грандів» Південну Корею?

Щодо G–24 чи G–20, дебют якої відбувся у квітні в Лондоні на саміті, де обговорювали світову економічну кризу, то, як пояснив Берлусконі, «такий формат включає забагато компонентів, що унеможливлює справжню діалектику, а дозволяє лиш один раз висловитися кожному, хто сидить за столом».

Нагадаємо, що напередодні саміту в Аквіллі в ефективності і доцільності «вісімки» засумнівалася в одному з інтерв’ю канцлер Німеччини Ангела Меркель. А загалом про потребу переформатувати «великих» заговорили ще в середині 90–х років, після розпаду СРСР.

Річ у тім, що G–7 утворилася в період нафтової кризи 1970–х років, і її головною метою було виробити антикризову політику в масштабах світу, координувати економічні та фінансові зв’язки, шукати способи подолання суперечностей між «сімкою» та рештою країн. На той час найбільш індустріально розвиненими були США, Канада, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Японія, які й утворили неформальний клуб «велику сімку». За два десятиліття картина світу змінилася, і Китай упевнено вийшов у лідери, а про своє політичне «я» заявила і Росія. Росія домоглася, аби в 1997 році на саміті в Денвері її було включено у найпрестижніший клуб, втім російських представників запрошували спершу на засідання, де обговорювали лише економічні проблеми. Та за кілька років термін «велика сімка» плавно витіснили з лексикону світових медіа. Так «сімка» перетворилася на «вісімку». Тоді ж говорили і про Китай. Але Пекін не наполягав — запросять його посидіти на саміті решта «вісім» чи ні, — яка різниця, Китай і без них великий і самодостатній.