США і Росія: хто вірить у «перезавантаження» стосунків?

07.07.2009
США і Росія: хто вірить у «перезавантаження» стосунків?

Дмитро Медведєв та Барак Обама. Це друге їхнє побачення. Вперше президенти зустрілися на саміті «великої вісімки» у Лондоні. (Фото Рейтер.)

Учора президент США з цілим гуртом рідні — дружиною Мішель та двома дітьми — прибув до Москви зі своїм першим візитом, який триватиме три дні. Напередодні Обама заявляв, що Сполучені Штати прагнуть «натиснути на кнопку перезавантаження» в американсько–російських стосунках. Перед учорашніми переговорами в Кремлі президент РФ Дмитро Медведєв пафосно сказав, що «ми сподіваємося… закрити низку складних проблем в історії американсько–російських стосунків і відкрити нову сторінку». Політичні аналітики вельми заінтриговані зустріччю президентів двох держав, але не дають надто оптимістичних прогнозів щодо цілковитого скресання криги, брили якої наросли за останнє десятиліття, позначене, швидше, духом «холодної війни».

У центрі переговорів — договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО–2), який має змінити аналогічний договір, підписаний ще Рейганом та Горбачовим перед розпадом Радянського Союзу. Учора вранці з Москви рапортували: дипломати узгодили всі деталі в новому документі. І це теж ознака готовності Москви до «перезавантаження», адже ще в неділю обидві переговорні групи зовнішньополітичних відомств сповістили: СНО потребує доопрацювання. Кремль заявляв, що не варто пов’язувати СНО з американською ідеєю протиракетної оборони в Центральній Європі. Чи означає вчорашня заява про узгодженість документа щодо СНО, що Америка погодилася не розміщувати в Польщі та Чехії елементи свого протиракетного щита? Яка з двох абревіатур перемогла — СНО чи ПРО — дізнаємося, можливо, і сьогодні. Ще в неділю, за даними Бі–Бі–Сі, в Білому домі не знали межі поступок, на які готовий Обама. Втім росіяни першими пішли на поступку, сподіваючись взаємності від Вашингтона. А саме — зняли питання, яке має велику вагу для США: дали згоду на використання свого повітряного простору для перекидання американських військ в Афганістан.

Однак між Вашингтоном та Москвою лишається ще чимало точок нерозуміння та — головне — суперництва: і військового, й геополітичного. Чи говоритимуть Медведєв та Обама, наприклад, про політику Росії на теренах нових незалежних дер­жав, зокрема про Україну та Грузію, а також про розширення НАТО, про права людини та демократичні свободи в Росії (до прикладу, про справу Ходорковського, якого сміливо вже можна назвати політв’язнем)?

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>