«Відпочинок в Україні мав би подешевшати на 30 відсотків»

19.06.2009
«Відпочинок в Україні мав би подешевшати на 30 відсотків»

Українці цього року заоща­джу­ють на відпочинку. Кусючі кримські ціни та недосяжні закордонні мандрівки змушують вітчизняних туристів полювати за «гарячими» путівками та частіше поглядати у бік вітчизняних сільських садиб. Статистика свідчить: туристів усюди відчутно поменшало — і в Україні, і в популярних раніше Єгипті та Туреччині. Відтак бізнесмени хоч не хоч мусять зменшувати ціни й вигадувати нові цікавинки для клієнтів. Експерти запевняють, що не обійде ця хвиля знижок і напівпорожній Крим — уже зараз місцеві санаторії починають переглядати завищені ціни. І не було б лиха без добра: економічна криза змушує українців відпочивати вдома, отже, сприяє розвитку вітчизняного туризму. Про це, а також про ймовірні «розпродажі» путівок, «широку ногу» елітних туристів та економічний відпочинок розповів «Україні молодій» заступник голови Державної служби туризму і курортів України Євген Стьопін.

 

«Туристів–іноземців суттєво поменшало»

— Пане Євгене, багато експертів прогнозувало, що туристична галузь в Україні через економічну кризу дуже відчутно постраждає. Так воно й відбулося?

— Безсумнівно, економічна криза, яка торкнулася України, має вплив на будь–яку галузь господарства. Туризм, безумовно, не виняток. Ми вже спостерігаємо, за оперативними даними, зменшення туристичних потоків — на рівні 12—15 відсотків порівняно з минулим роком. У першу чергу, цей спад стосується іноземних громадян, які приїжджали відпочивати до України. Йдеться переважно про росіян, білорусів, поляків.

—  Але кількість туристів–іноземців із кожним роком лише зростала...

— Дійсно, так і було до кризи. Сьогодні ж відбулося суттєве зменшення приватного в’їзного туризму — люди в усь­о­му світі більше переймаються завтрашнім днем та власними заощадженнями. Крім того, у зв’язку з кризою зменшилася кількість бізнес–проектів, які пов’язували Україну з Росією, Польщею, Білоруссю, Німеччиною, Угорщиною, Ру­м­у­нією, тому зменшився і діловий туризм. Якщо порівняти дані за перший квартал 2009 року з минулорічними, то туристів із Росії відвідало Україну на 15 відсотків менше, з Польщі — на 50, Угорщини — на 39 відсотків. Водночас гостей із Молдови стало на 5 відсотків більше, з Узбекистану — на 35. Але ми повинні враховувати, що ці люди їдуть сюди з метою заробітку, а не відпочинку.

— Значить, прогнози щодо літнього сезону не втішні?

— Ми сподіваємося, що порівняно з минулим роком, спад у туристичній галузі через кризу складе не більше 20—25 відсотків на рік. Але в принципі середній сегмент громадян, які традиційно щороку мали можливість витратити приблизно від 350 до 500 доларів на відпочинок у літній період, сьогодні суттєво не постраждав.

— Однак зараз комфортно відпочити біля моря (особливо в Криму) за 300 доларів навряд чи вийде...

— Я б так не сказав. Наведу приклад: відпочинок в Україні — 10—12 днів у районі Одеси з проживанням на березі моря у номері економ–класу (з кондиціонером, телебаченням, зручностями, харчуванням) зараз обійдеться на добу 200—250 гривень. Оператори, які працюють на виїзний туризм, із метою залучення туристів пропонують «гарячі» тури на рівні 350—550 доларів за шість–вісім днів у Туреччині та Єгипті. Тому за ці кошти можна відпочити, але це буде відпочинок економ–класу.

«У липні кримські пансіонати мають знизити ціни»

— Експерти відзначають, що кризові часи грають на руку вітчизняному внутрішньому туризму, бо у більшості українців не вистачатиме грошей на закордон, і вони відпочиватимуть удома, а іноземці поїдуть до нас — через девальвацію гривні їм це вигідно? Що ж показує практика?

— Щодо іноземців — це безумовно так. Їм вигідно їхати в Україну і відпочивати тут. До того ж власники пансіонатів, баз відпочинку теж зрозуміли, що в людей зменшилися доходи, тому необхідно зменшувати ціни.

— Щось по Криму це не дуже помітно — там ціни лише зросли...

— Пояснення дуже прості: пансіонати Криму посилаються на занадто високі податки. До того ж багато кримських міні–готелів, пансіонатів ще сподіваються на те, що за рахунок девальвації гривні до них поїдуть іноземці — росіяни, білоруси, поляки. Але думаю, що ця тенденція приблизно в липні має змінитися. І наші засоби розміщення, готелі, оператори врахують вплив кризи й будуть або надавати додаткові послуги за оголошену вартість путівки або знижуватимуть ціни.

— Тобто можна очікувати розпродажу путівок і суттєвих знижок?

— Це лише наш прогноз. Як буде — треба трошки почекати. Але враховуючи той факт, що засоби розміщення в Криму на 20—30 відсотків продали менше путівок, ніж минулого року, то ціна має падати.

— І якою вона має бути, щоб відповідати економічним реаліям?

— Я вважаю, що вартість має зменшитися як мінімум на 25—35 відсотків. Якби так сталося, український туристичний ринок був би дуже привабливим для іноземців та українців і зміг би заробляти кошти навіть у кризові часи.

«Згортання дрібних фірм ще попереду»

— Тепер українці, напевно, рідше вибираються за кордон і більше воліють відпочивати вдома? Це ж чудова нагода розвивати вітчизняну галузь...

— Так, безумовно, за кордон українці стали їздити рід­ше. Бо коливання курсу гривні у відношенні до євро відобразилося на середніх та економ–поїздках.

І економічна криза має вплинути на розвиток внутрішнього туризму, адже люди шукають більш економні можливості відпочинку. Тому ми можемо відзначити зростання попиту на той же сільський «зелений» туризм. Сьогодні в Україні цей напрямок розвивається дуже інтенсивно. Одне з перших міс­ць тут посіли Закарпатська область і Крим, не відстає від них і Центральна Україна.

— І наскільки це зараз дороге задоволення — комфортно відпочити на природі?

— Усе залежить від регіону і сервісу, на який ви розраховуєте. І від додаткових послуг — екскурсій, походів. У середньому відпочинок у Закарпатті в приватній садибі на одну особу зараз коштує 80—120 гривень (це з харчуванням). Далі додавайте — додаткові витрати, зручності.

— А новинки якісь з’являються на туристичному ринку?

— Безумовно! Зараз кожен туроператор, кожен засіб розміщення, кожна садиба шукає нові цікаві пропозиції для клієнта — починаючи від піших чи кінних маршрутів, подорожах річками. Фактично в кожному регіоні з’являються нові можливості. І що прикметно — зараз Закарпаття, на відміну від Криму, суттєво знижує ціни, приваблюючи клієнтів.

— Туреччина, Єгипет, напевно, теж знижують ціни?

— Вони, безумовно, знижують ціни, пропонують нові послуги. Туреччина та Єгипет, до речі, більш мобільно реагують на виклики економічної кризи, ніж туристична сфера України.

— У докризовий час фахівці говорили, що найбільше українці відпочивають у Туреччині, Єгипті та Криму. Зараз які тенденції? Чи сталося якесь переформатування?

— За великим рахунком, ні. Ці ж напрямки лишаються лідерами. Можливо, до них ще приєднається Хорватія, Черногорія, Закарпаття з урахуванням зниження цін.

— А чи зменшилась кількість клієнтів елітного туризму?

— Не зменшилась. Той, хто мав гроші, їх має і зараз і продовжує відпочивати на улюблених курортах. Багатих туристів криза не торкнулася. І собі на відпочинок вони заробили — я думаю, на все життя.

— А кількість турфірм зменшилася?

— Ні. Крім того, можу сказати, що минулого року туроператорів, турагентів в Україні було біля 5700, у цьому році є навіть збільшення — уже понад 6000. Річ у тім, що підприємці шукають нові джерела доходу, роботу і помилково вважають, що туризм — це дуже прибутковий і дуже легкий бізнес. Тому кількість турфірм зростає. Але я вважаю, що економічна криза ще матиме вплив на туристичний ринок і виживуть більш економічно потужні, фінансово спроможні туроператори. І згортання дрібних фірм ще попереду.

«30 відсотків надходжень від туризму в Криму — у тіні»

— Експерти кажуть, що з точки зору в’їзного туризму Україна є на сьогодні однією з найдорожчих країн світу. Ціни на готелі в нас і так набагато вищі, ніж у Європі чи Азії. І чому Туреччина під час кризи може відчутно знизити ціни на відпочинок, а Крим не йде на поступки туристам?

— Тому що в багатьох вітчизняних підприємців, які працюють у туристичній галузі, є багато видатків і податків, які відсутні як у Єгипті ,Туреччині, так і в інших країнах світу. Наприклад, там є така програма: якщо бізнесмен вкладає гроші в будівництво готелю, він звільняється до 5 років від сплати податків. Це безумовно є стимулом і відображається на вартості відпочинку. У нас такого поки що немає. У нас, на жаль, залишаються дуже високими місцеві податки і збори. Крім того, багато підприємців скаржаться на тиск з боку перевіряючих органів — пожежників, санепідемстанції тощо. Усі ці витрати будь–який підприємець врахує у вартість послуг, які він надає, — він же не може працювати собі у збиток. Тому я вважаю, що негайно слід зменшувати податковий тиск і припинити будь–які позачергові перевірки (що, в принципі, уряд України вже зробив).

— Водночас приблизно 70 відсотків усіх підприємців, які працюють у туристичній та готельній сфері Криму, — «тіньовики». Особливо це стосується власників так званих міні–готелів та пансіонатів. А в українському законодавстві немає навіть поняття «приватний пансіонат».

— Дійсно, немає такого визначення. І це величезна проблема для Криму, бо на цьому автономія сьогодні втрачає понад 30 відсотків надходжень. Місцева влада намагається вивести з тіні таких підприємців, податкова про цю проблему говорить. Але поки що питання не вирішується.

У Криму насправді не розв’язано дуже багато проблем. Перша — нерозвинена інфраструктура. Наступна негативна тенденція — це практика самозахоплення земель: багато приватних пансіонатів, готелів захоплюють пляжні території, чим обмежують доступ відпочиваючих до моря. На жаль, не ідеальна ситуація і з санітарним станом деяких об’єктів у Криму.

— Туризм для багатьох морських країн — Єгипту, Туреччини — один із ключових секторів національної економіки. У нас такого розуміння, здається, немає...

— У нас є чітке розуміння, що таке туризм. Сьогодні, за аналітичними даними, складова туризму в економіці України становить майже 12 відсотків з урахуванням причетних до нього сфери послуг, транспорту тощо — це дуже високий показник.

— Але ж можна ще краще! Що нам заважає заробляти на туризмі?

— Для цього потрібно внести зміни до окремих положень чинного законодавства, надання певних пільг для внутрішнього і в’їзного туризму. Я вважаю, що його повністю потрібно звільнити від податку на додану вартість — це і буде безумовно впливати на збільшення турпотоків. Я вважаю, що інвесторам, які вкладають кошти в розбудову туристичної інфраструктури, потрібно надавати відповідні пільги, як у країнах Східної Європи, Туреччині, Єгипті. Має розвитися інфраструктура, мають створюватися туристично–інформаційні центри, встановлюватися туристичні інформаційні дорожні знаки про привабливі туристичні об’єкти... Мені хочеться вірити, що в рамках підготовки до Євро–2012 у багатьох регіонах ми побачимо суттєві зрушення у розбудові туристичної інфраструктури. Адже є дер­жавна цільова програма, прийнята урядом на вимогу УЄФА, — і стосовно транспортних магістралей, аеропортів, кількості готелів та їх зірковості. Звісно, є певні з цим проблеми, бо інвестори, які почали зводити об’єкти, потерпають від кризи і не можуть виконати свої інвестзобов’язання — банки відмовляють їм у кредитуванні, іноземні інвестори перебувають у стані очікування. Держава сьогодні розглядає питання щодо пільгового кредитування цих об’єктів. Коштів не вистачає на все задумане. Але є такі прогнози і сподівання, що у 2010 році ситуація стабілізується і до 2011 році всі плани та завдання (з будівництва доріг, стадіонів, готелів) будуть реалізовані. Адже фактично туристична галузь, а відповідно місцеві та державні бюджети мають максимально заробити на проведенні цього чемпіонату та відкрити світовій спільноті Україну — туристичну.

 

ПРЯМА МОВА

Українці — за «мінералку» й «гарячі» путівки наосліп

Олена Зеленко,
віце–президент асоціації журналістів «Туристичний прес–клуб України»:

— Популярність внутрішнього туризму відчутно дійсно зросла. Особливо має попит активний відпочинок економ–класу. Популярні зараз екологічні пішохідні маршрути з відвідуванням джерел і збиранням лікарських трав, кінні мандрівки.

Має попит санаторне лікування мінеральними водами. Адже санаторії в Миргороді й Моршині, на відміну від кримських пансіонатів, ціни не підвищували, а якість залишилася високою. Тому тут під час літнього сезону прогнозується більша кількість туристів, ніж звичайно. Популярні і карпатські садиби — тут підприємці навіть знизили ціну, у середньому на 20 відсотків. У Криму ж ціни навпаки зросли — на 15—20 відсотків. Це пов’язане здебільшого з введенням нового податку — збору на землю: тепер пансіонат, який має величезну територію, повинен платити державі податок за цю землю.

Європейські напрямки втратили найбільше — до 35 — 40 відсотків. Про це кажуть директори великих туристичних компаній. Так само зменшилася кількість відпочиваючих у Туреччині та Єгипті. І травневі свята показали, що тури до Туреччини продаються погано. Тому провідні оператори зменшили на 40 відсотків кількість чартерних рейсів — тепер вони роблять спільні чартери, щоб заповнювати літаки.

Ще одна тенденція — великий попит на «гарячі» путівки. Зокрема, на систему «Фортуна» — таке бронювання, під час якого назва готелю туристу невідомо. Він лише висловлює свої побажання щодо країни, категорії готелю та ціни. А про своє місце поселення дізнається в останній момент відльоту або ж уже на місці. Ця система дає можливість суттєво зекономити кошти на відпочинок і серед українців стає все більш популярною.

З’являються на ринку й туристичні новинки. Так, на Херсонщині починають реалізацію проекту «Зелені хутори Таврії» — його готуватимуть упродовж двох–трьох років для поширення сільського та екологічного туризму. Комплекс включатиме мережу тематичних островів: там можна буде скуштувати меду, пройти майстер–клас із гончарної справи, оселитися на острові закоханих, полетіти на повітряній кулі чи покататися на конях

  • Там, де гори й полонини

    Нещодавно в столиці провели чергову благодійну акцію на підтримку сімей учасників антитерористичної операції на сході країни. >>

  • Нав’язливі парасольки і шатра

    Одеська СЕС благословила відпочивальників на відпочинок, повідомивши, що цього року морська вода на пляжах міста відповідає нормам. Для проведення бактеріологічного дослідження спеціалісти міського управління санепідемслужби відібрали близько 50 проб. >>

  • Поліські джунглі

    Якби Бог вділив Волині трохи довше літо та кілька толкових інвесторів, її Шацькі озера вже давно б могли стати ще одним Кримом. Та якщо гроші знайти — завдання з тих, що вирішуються, то сонячних теплих днів озерний край отримав стільки, скільки вже отримав. Тому по максимуму ловить кожну літню днину. >>

  • «Відпустка» для малят біля «мами»

    Коли сподівання на оздоровлення в Криму для людей без «вати» в голові відпали, основну ставку зробили на Одещину. Регіон цілком справедливо вважають головною альтернативою не лише для відпочинку на морі дорослих туристів, а й для дітей. За кількістю оздоровчих закладів область із центром у місті, яке нерідко називають з прикладкою-означенням «мама», займає лідируючі позиції на материковій Україні. >>

  • Табірна мова

    Пора, коли діти «йдуть у відпустку» на три місяці, для батьків додає клопоту: чим би їх зайняти, щоб не сиділи вдома за гаджетами. Рятівною соломинкою для тих, у кого є молодші школярі, стають денні табори на базі загальноосвітніх навчальних закладів. >>

  • Дітям Донбасу повертають дитинство

    Цього року близько 167 тисяч маленьких українців із зони АТО позбавлені можливості поїхати на канікули до бабусі, відпочити в санаторії поблизу міста або відвідувати пришкільний табір. Щоб для них літо було з іграми на свіжому повітрі, а не серед уламків будівель і з сумними думками про війну, докладають зусиль державні органи соціального захисту та волонтери. >>