За ширмою — за «ширкою»

Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко, хоча й зблизились у позиціях майже до того рівня, коли вже час ставати на рушник коаліції, вирішили не шокувати громаду в перший день сесійного тижня. ПР і БЮТ ще не оголосили про створення союзу, але вже почали висловлювати «попереджувальні» аргументи: про те, що країну треба єднати, з кризою — боротися, а від політичної боротьби — відмовлятися. У кулуарах кажуть: «широка коаліція» може утворитися ще цього тижня.

Коаліція починається з політреформи

Уранці народні депутати намагалися переконати чи то глядачів, чи то одне одного в тому, що в парламенті та його кулуарах нічого надзвичайного не відбувається. «Досить займатися «страшилками» — треба працювати», — закликав Микола Мартиненко — голова фракції «НУНС», яка наразі ще є членом коаліції. «Якщо почитати ЗМІ, то складається враження, що нема жодних проблем, крім політичних», — повторював за Мартиненком Микола Шершун із Блоку Литвина.

Першим про перспективи «широкої коаліції» оголосив Дмитро Табачник. Він виступав зі словом від фракції Партії регіонів. «Регіонал» сказав, що «існують ліки, які врятують дер­жаву, — велика коаліція». «Говорячи про велику коаліцію, я маю на увазі не лише двофракційне утворення, як стверджують політичні невдахи, — сказав Табачник. — Безумовно, у Партії регіонів і БЮТ як фракцій, які мають конституційну більшість, є можливість узяти на себе головну відповідальність перед виборцями за подолання кризи і створення ефективної коаліції та уряду. Але до такої коаліції треба долучити й інші фракції».

Окрім того, Табачник розповів про плани великого союзу. «Лише велика коаліція може об’єднати країну, внести необхідні зміни до Конституції, без яких неможлива ефективна робота уряду, без яких неможливо перемогти кризу», — сказав Табачник. І підсумував, що альтернативою такій мегакоаліції може бути лише хаос.

Після Табачника виступав голова фракції БЮТ Іван Кириленко. Він був більш стриманим у висловлюваннях, але все–таки зробив певні натяки. «Ще нічого не сталося — а всі вже трусяться. БЮТ уповноважений заявити: не бійтеся і не трусіться — нічого такого не буде», — сказав Кириленко.

Невідомо, що саме Іван Григорович мав на увазі під словом «такого», але він підтвердив думку, що Верховна Рада має розглянути конституційні зміни. «Для нас головна проблема — не повноваження Президента і Прем’єра. На наше переконання, наріжним каменем розвитку має стати перерозподіл влади між центром і регіонами на користь місцевого самоврядування», — відзначив Кириленко, так і не сказавши, що спільного між децентралізацією та виборами Президента в парламенті.

Голова парламентських БЮТівців закликав інші сили «приєднуватися і не боятися». «Не узурпацію БЮТ і його лідер Юлія Тимошенко замислили, а поставили за мету нарешті спільними зусиллями політичних сил та органів влади усіх рівнів навести порядок у країні», — відзначив Кириленко.

А після того народні депутати приступили до ухвалення законів. Деякі акти ухвалювала конституційна більшість, а деякі набирали голоси лише однієї фракції. Серед законів не було жодного конфліктного. Робота в залі не відповідала тому настрою, який панував за ширмою («ширкою»?) переговорів. У парламенті настало затишшя, після якого багато хто чекає бурі.

«Ми можемо провести це в четвер — блискавично»

У фракції БЮТ наразі неохоче коментують перспективу утворення «широкої коаліції». Народний депутат Михайло Косів, відповідаючи на питання «УМ» про шанси коаліції, сказав, що «ні я, і ніхто з таких, як я, про це не знає». Він додав, що міг би підтримати коаліцію, яка складалася б із чотирьох фракцій. Що ж до союзу БЮТ і ПР, то Косів виступає проти: «Ні, якщо удвох — я не увійду».

Водночас інший депутат із БЮТ сказав у коментарі «УМ», що «утворення «широкої коаліції» — дуже ймовірне». Депутат сказав, що такий союз може постати вже завтра на засіданні парламенту. «Там залишилися технічні моменти. Серед домовленостей нема агресивних пунктів — про російську мову, наприклад. Ідеться лише про механізми стримувань і противаг між двома силами. Ми можемо провести це навіть у четвер — і, повірте, все пройде блискавично», — сказав депутат. Він не виключив, що в той–таки четвер відбудуться кадрові призначення в уряд — і це буде перший приклад співпраці БЮТ і ПР.

Відповідаючи на питання, чи не є «агресивним пунктом» намір перенести вибори Президента в парламент, депутат–БЮТівець сказав: «Ви перебільшуєте можливу реакцію народу на те, що в нього щось заберуть. Насправді зараз людям байдуже, як формується влада, — їм хочеться сильної руки».

«Регіоналка» Ганна Герман теж узялася переконувати, що у виборах Президента в парламенті нема нічого страшного. Вона вважає, що президентська кампанія тільки загострить політичну боротьбу і призведе до змагання в популізмі. «Країна потребує непопулярних рішень та реформ, які політики не можуть проводити, бо побоюються втратити рейтинги перед виборами. Це є аргумент для того, щоб обирати Президента в парламенті. Бо не важливо, де він обраний. Важливо, щоб він був обраний законно, і важливо, щоб люди при цьому жили добре», — сказала пані Герман журналістам. І їй приємніше про це говорити, бо, за попередніми домовленостями, «парламентським Президентом» мав би стати «регіонал» Віктор Янукович.

ЗАЯВИ

«Конспірація — не для Конституції»

Президент застерігає від «конституційного заколоту»

Віктор Ющенко вітає консолідацію будь–яких політичних сил, якщо метою їхнього об’єднання є боротьба з кризою. Про це вчора на брифінгу заявила прес–секретар Президента Ірина Ванникова. «Президент України вважає, що прийняття нової Конституції — єдиний механізм врегулювання політичних протиріч. Але реалізація цих змін має враховувати суспільну думку і прийматися демократично… Президент вважає неприпустимим той факт, що перемовини щодо прийняття нової Конституції України відбуваються в конспіративному режимі», — заявила пані Ванникова.

Прес–секретар наголосила, що історія знає багато прикладів, коли таємні переговори виливались у заколоти. Кінцева мета нинішніх переговорів двох політичних сил — позбавити людей права вибору та поділити владу на багато років уперед, відзначила вона. «Кулуарність прийняття нової Конституції, а також наміри обирати Президента в парламенті і продовжити каденцію цієї Верховної Ради ще на кілька років, політологія кваліфікує як антиконституційний заколот», — заявила Ірина Ванникова.

Прес–секретар передала, що Президент як гарант Конституції застерігає від такого розвитку подій і попереджає, що не допустить поділу країни між двома силами. Зміни державного устрою та відповідні конституційні ініціативи повинні отримати схвалення на всенародному референдумі. Президент переконаний, що останнє слово у визначенні системи влади в Україні належить народові, наголосила речник глави держави.