Сьогодні федеральні збори Німеччини (спільне засідання депутатів федерального парламенту та представників земельних парламентів) мають обрати нового президента країни. Головних кандидатів двоє: діючий президент Хорст Келер, якого підтримують ХДС–ХСС та Союз вільних демократів (разом 604 голоси), та колишній ректор Європейського університету «Віадріна» у Франкфурті–над–Одрою Гесіна Шван, за якою — СДП та Партія зелених (разом 514 голосів). Для обрання у першому турі потрібно набрати 50 відсотків плюс один голос, тобто 613 голосів. Вважають, що вже в першому турі перемогу здобуде Хорст Келер, бо напередодні голосування його зобов’язалися підтримати десять незалежних депутатів із «Блоку вільних виборців», що дає можливість назбирати 614 голосів.
«Масштаби катастрофи виняткові», — так описав координатор ООН із гуманітарних справ Мартін Могванья ситуацію в долині Сват на північному заході Пакистану, де війська проводять операцію проти загонів талібів. ООН та численні неурядові організації звернулися вчора до світової спільноти з закликом терміново зібрати 543 млн. доларів на допомогу приблизно 1,9 мільйона біженців, які залишили свої домівки в районах боїв. ООН повідомляє, що саме така сума потрібна до кінця року на фінансування 165 уже розроблених гуманітарних програм. Агенція «Франс пресс» повідомила, що на ці цілі вже зібрано 88 млн. доларів.
Ворожнеча в українських владних верхах не є винятком на європейській політичній арені. Президент Польщі Лех Качинський та прем’єр–міністр Дональд Туск конфронтують майже з кожного питання внутрішньої та зовнішньої політики, зокрема і з приводу того, хто має репрезентувати країну на самітах ЄС. Подібне відбувається і у Фінляндії між президентом Тарьєю Халонен та прем’єр–міністром Матті Ванханеном. Суперечка не раз закінчувалася неприємними інцидентами, наприклад, на саміті ЄС одному з керівних фінів не вистачило стільця. На саміт ЄС—США у квітні приїхали і президент, і прем’єр, і обидва подали заявку на виступ. Щоб припинити невизначеність, днями прем’єр Ванханен звернувся до Конституційного суду Фінляндії з проханням точно визначити, хто має репрезентувати країну за кордоном.
Президент Венесуели Уго Чавес повідомив про плани з націоналізації чергового сектора економіки країни — металургійних та сталеварних компаній. Він пояснив це потребою створення «твердої платформи соціалізму». Починаючи з 2007 року, уряд Венесуели вже націоналізував велику кількість телекомунікаційних та енергетичних компаній, підприємства цементної та нафтової промисловості.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
