Іноземну мову вважають елітним предметом. Але як правильно підготуватися до тестування з неї — напевне не скаже ніхто. (Івана Любиша–Кірдея.)
І справа не лише у можливості вступу до вишів. Іноземну мову вважають елітним предметом, необхідним однаковою мірою і «фізикам», і «лірикам». Ринок додаткових освітніх послуг з її вивчення завжди вражав не тільки розмаїттям, а й високими розцінками (репетиторство, платні курси, престижні спеціалізовані навчальні заклади, навчання у закордонних мовних школах за посередництва освітніх агенцій). Проте зробити об’єктивні висновки про якість таких послуг було важко. Тепер, із введенням ЗНО з іноземної мови, така можливість у споживачів з’явилася. Хоча заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Галина Солодка застерігає: результати ЗНО не можуть бути достатньою підставою для проведення рейтингів навчальних закладів і висновків про роботу того чи іншого педагога. Та викладачів це втішає мало. Тому приватна мовна школа «Академія європейських мов Аахен» запросила колег–учителів іноземної мови державних шкіл Києва, представників Міносвіти, УЦОЯО до «круглого столу» «ЗНО–2009 з іноземних мов: чого очікувати, як упоратися та що змінити».
Саме ця Академія організувала нині курси підготовки до ЗНО з іноземних мов. За словами її директора Богдана Горохівського, було ретельно опрацьовано навчальну програму, вивчено нормативні документи, опитано учасників пробного тестування. Хоча часу до тестування з іноземної мови залишається обмаль (ЗНО з англійської має відбутися 2 червня, німецької, французької, іспанської мов — 3 червня):ситуація для співробітників Академії суттєво не прояснилася. Найголовніше, наголошує пан Горохівський, не знайдено відповіді на питання: як співвідноситься програма ЗНО зі шкільними програмами, як правильно готувати випускників до іспиту. «А з якими проблемами під час підготовки до тестування зіткнулися ви?» — поцікавився директор Академії в учасників «круглого столу»: вчителів, викладачів Інституту післядипломної освіти, методистів. Аудиторія напружено мовчала. Кілька викладачів, щоправда, поскаржилися на складну лексику текстів («нашим сильним учням це не по зубах») та висловили сумніви щодо об’єктивності оцінювання творчого завдання.
У будь–якому разі цьогорічні тести вже надруковано і всі зауваження врахують при складанні завдань наступного року, зауважила Галина Солодка. Чомусь у вересні, коли Міносвіти оприлюднило програму ЗНО і запропонувало бажаючим узяти участь у її обговоренні й удосконаленні, ініціатив і висловлювань із цього приводу співробітники УЦОЯО не помітили. Як і в листопаді, коли було опубліковано методичні рекомендації щодо тестування у педагогічній пресі («Освіта України», «Іноземна мова у школі»), Збірці наказів МОНу, яку отримує кожна школа, на сайті УЦОЯО та інших інтернет–ресурсах. Як з’ясувалося, жоден із присутніх на «круглому столі» педагогів не читав цих документів. «Чому?» — поцікавилася «УМ» у кулуарах. «У нас немає часу», — відповідали одні. «Бо педагогічну пресу читає наш директор (завуч), а потім розповідає те, що вважає за потрібне», — пояснювали інші. Дивно, звісно, що професіонал не читає фахову пресу, однак факт залишається фактом…
Підготовчу роботу з учнями викладачі столичних шкіл будували на основі збірки тренувальних вправ до тестів. І були вельми здивовані, з’ясувавши, що УЦОЯО не причетна до цих збірок. «Вивчати треба не тренувальні тести, а власне мову, — переконана Галина Солодка. — І тоді не має значення, яким чином перевірятимуть знання: тестом, співбесідою, твором. Не варто боятися незалежного оцінювання. А в підготовці до нього слід послуговуватися списком літератури, доданим до методичних рекомендацій».
У серпні–вересні минулого року, каже Галина Солодка, було оголошено національний конкурс для тих, хто бажає взяти участь у розробці тестових завдань з іноземних мов. Заяви на участь у ньому надійшли майже від 220 викладачів ВНЗ та шкіл. «Ми розіслали також запрошення тим педагогам, які критикували наші тести і програми у пресі, однак жоден із них, на жаль, не відгукнувся, — констатує пані Галина. — А для тих, хто зголосився, ми організували навчання, вони й стали нашими помічниками у складанні банку тестових завдань, з якого комплектують завдання ЗНО».
Оксана Коваленко, головний спеціаліст Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України, пояснює: зараз існує три програми з іноземних мов — для 11–річної, 12–річної школи та ЗНО. Основна відмінність між двома шкільними програмами у визначенні акцентів: «зубріння» правил граматики і невміння зв’язно висловитися (стара програма) чи практичне володіння мовою (12–річна школа). Нинішні тести — перехідний варіант, бо орієнтовані на програму 11–річної школи, адже ті, хто навчається за новою програмою, сьогодні є восьмикласниками. Рівень викладання залежить не так від програм чи підручників, наголошує пані Оксана, як від того, наскільки вчитель володіє мовою й орієнтується в сучасних методиках. Представник міністерства закликала вчителів «викинути пожовклі конспекти уроків за старими підручниками і навчатися разом із дітьми, підвищуючи власний рівень володіння мовою».
Стурбована кадровими проблемами і Галина Солодка. «Ми не впевнені, що самі екзаменатори зможуть правильно оцінити знання дитини. Адже рівень володіння іноземною мовою тих, хто перевірятиме роботи, важко спрогнозувати: в одного це класична англійська, в іншого — британська, а ще когось узагалі навчав «дядя Вася», котрий ніколи не був за кордоном і говорить із жахливим акцентом, але чесно і старанно викладає. Відомі випадки, коли на мовних олімпіадах не змогли достойно оцінити дитину, що приїхала з–за кордону і є носієм мови. Отже, суб’єктивний фактор при оцінюванні знань виключити важко. Хоча ми намагалися звести його до мінімуму за допомогою детальних інструкцій та самої процедури перевірки (кожну роботу перевіряють по черзі два екзаменатори)».
«У школі вчитель ставить 12 балів кожній дитині, яка бездоганно відповіла на уроці, — додає Лариса Дворецька, начальник відділу змісту УЦОЯО. — На незалежному тестуванні найвищу оцінку зможуть отримати не більше 1% випускників (одиниці з десятків тисяч), адже у тесті закладено можливість для обдарованих дітей проявити себе. Тому слід налаштувати наших випускників: необов’язково пройти тестування на 12 (тобто набрати 200 балів). Варто також попередити дитину: якщо ти не зрозумів якесь слово у тексті — не лякайся, виокремлюй ключові слова. Важко виконати завдання — залиш його на деякий час, перейди до наступного». Отже, і старшокласники, і їхні вчителі мають спокійно готуватися до тестів, пам’ятаючи, що не так усе страшно, як видається на перший погляд».
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
