Більше площ, та не врожаю

Рекорд «не світить»

Посівна в Україні добігає кінця, і в аграрному міністерстві з радістю констатують, що у більшості культур вона випереджає минулорічні темпи. Так, згідно з оперативними даними на 14 травня, ранніми ярими зерновими і зернобобовими засіяно майже сім тисяч гектарів, що становить 94 відсотки від прогнозу. А підгодівля озимини проведена на більш ніж восьми мільйонах гектарів — це 98 відсотків від завдання. Загалом, за останніми прогнозами Міністерства аграрної політики України, вітчизняні аграрії цього року мусять зібрати близько 45–48 мільйонів тонн зернових.

Проте експерти з оптимістичними прогнозами МінАП не погоджуються. Наприклад, за даними однієї з найбільш авторитетних світових організацій у сфері АПК — аграрного міністерства США, цього року український урожай становитиме близько 38,6 мільйона тонн зернових порівняно з минулорічними 53 мільйонами. Згідно з обнародуваною інформацією, американці очікують від України 19 мільйонів тонн пшениці і майже стільки фуражного зерна.

Про те, що врожай зменшиться, говорять і вітчизняні експерти. «Ті 48 мільйонів, про які говорило Міністерство аграрної політики України, — абсолютно нереальна цифра з точки зору ситуації, яка склалась сьогодні в Україні», — розповіла «УМ» начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

Зменшувати прогноз експерти почали після квітня. «Протягом місяця були зовсім не сприятливі умови: заморозки наклались на посуху. Через це ми втрачаємо потенційний урожай, який прогнозували ще місяць тому. За нашими підрахунками, це буде близько 37,7 мільйона тонн», — спрогнозувала для «УМ» обсяг майбутнього врожаю керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник.

Погода не з’їла, та понадкушувала

Проте заморозки завдали зерновим не дуже сильного удару — на нинішньому етапі розвитку озима пшениця якраз стійка до погодних форс–мажорів. Шкоди зазнала переважно ярина в «теплих» регіонах — там вона встиг­ла зійти. «Місцями є пошкодження листочків: вони відмирають, а на їхньому місці відростають нові», — констатує Тетяна Адаменко. Проте, як не дивно, на Півночі та Сході, де похолодання було найбільш відчутним, пошкоджень значно менше. «Достатньо теплої погоди там не було, і рослини не розвивались. Тож завдана шкода — мінімальна», — пояснила вона.

За підрахунками експертів консалтингового агентства «ААА», протягом квітня загинуло близько п’яти відсотків посівів зернових. І хоч цифра не катастрофічна, наслідки заморозків можуть бути досить серйозними. «Через те що зараз посіви пригнічені та пошко­джені, вони більш відкриті для ураження хворобами й шкідниками», — відзначає Марія Колесник. Крім того, на пошко­джених рослинах хвороби будуть розвиватися швидше — тож у подальшому можна втратити більшу частину врожаю, ніж очікується зараз. «Все залежатиме від того, наскільки аграрії зможуть обробити посіви засобами захисту рослин і чи зможуть їх у достатній мірі підживити», — додала експерт.

«У південних регіонах після заморозків пройшли дощі, тож там більш сприятливі умови для того, щоб рослини побороли нанесену шкоду. Тоді як на Півночі та Заході умови досить посушливі й стан рослин не дуже добрий», — підсумувала начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру.

У подальшому ж урожай залежатиме від погодних умов у травні та восени. Проте збільшення обсягів урожаю чекати не варто, відзначають експерти. «Більш імовірне зменшення цих показників: синоптики прогнозують посушливу погоду, а тих дощів, що минулого тижня пройшли по Україні, буде не достатньо для повного відновлення рослин», — прогнозує агентство «ААА».

Фрукти вижили наполовину

Основною ж мішенню заморозків стали плодові та кісточкові — негода наполовину знищила врожай персиків та абрикосів. Дісталося й раннім сортам черешень, вишень. «Все, що цвіло, — зазнало значних втрат, особливо в Криму, Херсонській, місцями — в Запорізькій областях», — відзначила Тетяна Адаменко.

Що стосується східних областей, де, за інформацією синоптиків, наприкінці квітня температура повітря опускалась до «мінус» 9—15, то там пошкодження значно менші, бо й цвітіння майже не було.

До жертв заморозків експерти віднесли також ріпак із гірчицею. «Посіви ріпаку скоротились на 20 відсотків, порівняно з показниками березня. Найбільших збитків зазнав саме озимий ріпак», — констатувала Марія Колесник.

Загалом ситуація не катастрофічна, адже заморозки бувають щороку. Їхня небезпека залежить від того, коли прийшла весна: чим раніше вона починається, тим більше розвиваються рослини і стають вразливішими до заморозків. Цього року весна не квапилась, тому на більшості території країни пошкодження не значні.