Суд не суд, а тестуватись треба

06.05.2009

Абсолютна більшість випускників одеських шкіл, у тому числі 11–класник середньої школи №48 Олег Нічка, що донедавна судився з Міністерством освіти та науки щодо законності запровадження при вступі до вишів зовнішнього оцінювання знань, — організовано складають сьогодні іспит з історії України в рамках незалежного тестування. Як розповіла напередодні кореспонденту «УМ» директор СШ №48 Наталія Поступальська, 55 із 59 випускників цієї школи зареєстрували свої заяви про бажання взяти участь у зовнішньому незалежному тестуванні. Наталія Федорівна не уточнила причин неучасті в незалежному оцінюванні чотирьох випускників школи. Про деякі з них розповіла головний спеціаліст Суворовського райвідділу освіти Одеси Таїсія Казарінова, що інспектує навчально–виховний процес і в цьому навчальному закладі.

За її словами, серед причин неучасті школярів у ЗНО є не тільки небажання окремих випускників продовжувати освіту в університеті чи академії, а також відсутність в окремих учнів громадянства України, що пов’язано з родинними обставинами, а також наміри деяких 11–класників здобувати освіту у вищих навчальних закладах сусідньої РФ, зокрема у Москві. Таких близько 5 відсотків серед півторатисячного контингенту цьогорічних випускників 30 шкіл Суворовського району Одеси.

Усього 22,5 тисячі випускників шкіл пройдуть незалежне тестування українською, російською та молдовською мовами на території області, зазначив керівник Одеського регіонального центру оцінювання якості знань Анатолій Анісімов. Зокрема, у північних районах області тестові роботи виконуватимуть державною мовою всі випускники. У південних — понад половину учасників тестування, а близько 160 осіб обрали мовою складання іспитів молдавську. В Одесі дві третини випускників обрали мовою тестування державну.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>