На Харківщині — у колишній столичній області, до якої у 1932—1933 роках належала значна частина території сучасних Полтавської і Сумської областей, — людські втрати були найвищими в Україні. Свого часу науковці Харківського державного університету вивели коефіцієнт смертності в регіонах, заселених українцями. В нашій області він склав 25 відсотків. Смертність під час голодомору була у 8—10 разів вищою, ніж напередодні (у 1927—1930 рр.), а це значить, що Харківщина під час «чорної косовиці» втратила приблизно 2 мільйони людей. Це чверть смертних випадків, зареєстрованих по всій Україні. На початку 90-х років, задавшись метою дослідити історію і наслідки голодомору у своєму рідному Валківському районі, впорядкувала документальний збірник «Чорні жнива», який 1997 р. вийшов друком за фінансової допомоги американських меценатів. На родючих чорноземах хлібодайна Валківщина втратила кожного третього свого жителя, тобто вчетверо більше, ніж під час Другої світової війни. Окремі села — Галасіно, Свирівку, Салів, Вітрівку, Шилівку, Тимченки та інші — голодомор повністю стер із лиця землі.

Всеукраїнський конкурс «Свічка у вікні» тривав з 1 серпня по 30 жовтня 2003 року в рамках програми «Уроки історії: Голодомор 1932—33 рр.» Міжнародного фонду «Україна 3000» (Фонд Віктора Ющенка). За цей період організатори конкурсу отримали 402 роботи. У конкурсі взяли участь 132 автори з 19 регіонів України віком від 6 до 63 років, до участі рішенням журі були допущені 338 плакатів, з яких було відібрано 63 кращі для публічного експонування під час підсумкової виставки (22 листопада — 10 грудня 2003 року) у приміщенні Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Письменник Олесь Воля (Олександр Міщенко) опитав близько 10 тисяч ще живих свідків голодомору з сіл, селищ і містечок України. Але в його книжці «Мор», яка вийшла у видавництві «Кобза», вміщено тільки невеличку часточку цих документальних свідчень. Чотиритисячним накладом книжку видрукувано в харківській друкарні «Глобус». У цьому є щось символічне. Адже 1933 року столицею України був Харків. Це сюди з Москви спускали накази про здійснення «великого перелому» в Україні, про створення колгоспів, про «знищення куркулiв як класу», про непосильні хлібозаготівлі.