Прописка для пологів

Мітингувальниці з кругленькими животиками та вже народженими дітьми разом зі своєрідною групою підтримки загальною кількістю близько ста осіб зібралися біля входу до приміщення мерії зранку, перед початком чергової сесії міськради. У руках вони тримали плакати з досить промовистими гаслами на кшталт «Не дамо закрити пологовий будинок — ми народжували в ньому». Власне про пекучу проблему знають не тільки в Кременчуці. Її активно «вентилювали» на всіх рівнях, у тому числі й столичному, ще влітку минулого року, коли вперше постало питання про закриття пологового відділення Другої міської лікарні, розташованої у правобережній частині міста, колишньому «посаді» Крюкові.

У серпні 2008–го відбувся перший мітинг–пікетування вагітних жінок з аналогічними «протестними» плакатами і гаслами. Задумуючи таку колоритну акцію, організатори спершу навіть називали її… страйком вагітних. Але потім, очевидно, збагнули: якщо вінцем «роботи» жінок при надії завжди було і залишається народження дитини, то що означатиме в цьому випадку слово «страйк», тобто свідоме припинення роботи? Тоді пікет був не надто численним, але досить «гучним». І таки справив враження, бо ж закриття згаданого пологового відділення відклали.

Та, як з’ясувалося, тільки на певний час. Нині ж і керівники обласної та міської медицини, і чільники Кременчуцької міськради налаштовані рішучіше. Про те, що пологове відділення у Крюкові функціонуватиме тільки до 1 травня цього року, його працівників, як і належить, попередили за два місяці до «години Ч». При цьому всіх пообіцяли працевлаштувати в «рідній» лікарні чи інших медзакладах міста, а в «їхній» корпус поселити онкодиспансер. Відтоді всі пологи у кременчужанок та мешканок довколишніх сіл прийматимуть у розташованому на лівому березі Дніпра єдиному міському пологовому будинку. Останній уже зараз набагато сучасніший і забезпеченіший у всіх відношеннях, ніж його крюківський «родич». До того ж заповнюється породіллями тільки на 70 відсотків. Невдовзі ж його взагалі планують перетворити на зразковий, обладнаний за євростандартами, «будинок лелеки». У тому числі й за рахунок оптимізації загальноміської кількості ліжко–місць, тобто фактичної ліквідації «відсталого» за всіма параметрами пологового відділення у Крюкові, витрачати значні кошти на «животіння» якого просто нераціонально. Такою є логіка ініціаторів закриття, передусім «кураторів» медичної галузі області та міста.

Категорично не погоджуються з цим не тільки вагітні та породіллі, а й працівники «скорочуваного» відділення. На їхню думку, місцеві посадовці та чиновники просто виконують вказівки «вищестоячих» стосовно руйнівної для медичної галузі «оптимізації» й заоща­джують зовсім не там, де треба. Надто за умов, коли в пологовому відділенні Другої міськлікарні за рік приймали 600 пологів, тобто фактично вдвічі більше необхідного для повноцінного функціонування будь–якого «будинку лелек» мінімуму. А при його закритті породіль доведеться возити на інший берег Дніпра по старезному мосту, який перманентно ремонтують. Уже зараз там виникають серйозні транспортні затори. А що буде завтра, коли міст узагалі закриють і доведеться шукати віддалені в найбуквальнішому значенні цього слова «альтернативи». «У відповідь на такі суто гіпотетичні «страшилки» я міг би навести не менш вражаючий перелік «проколів» і недоліків при допомозі майбутнім мамам та породіллям, які допускалися у згаданому відділенні через відсутність належних умов, обладнання, фахівців тощо, — зазначив у розмові з «УМ» начальник Головного управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак. — Якщо ж справді постане проблема мосту, в тому ж лікарняному закладі Крюкова з гінекологічним відділенням, яке ніхто не закриває, можна буде обладнати й ліжка для екстреної допомоги породіллям».

Мітинг породіль тривав близько години. Заключним його акордом стало дружне скандування згаданих «плакатних» вимог перед телекамерами. Зі зрозумілих причин (ті ж таки вагітні добре розуміли власну відповідальність перед ненародженими діточками на прохолодному повітрі. — Авт.) мітингувальники розійшлися.