Після торгівлі наркотиками, зброєю та відмивання грошей найприбутковішим є чорний ринок мистецтва. В Україні вкрасти, підмінити, підробити, а потім продати оригінальний художній твір — справа не така ризикована, як у будь–якій іншій країні. Якщо закордоном це нагадує швидше детективні історії з фільмів, то наші сценарії крадіжок настільки прості, що часом буває смішно. З метою економії в Яготині вночі вимикали світло. Злодії у цей час винесли з місцевого художнього музею 33 картини вартістю 200 тис. дол. Через борги у Тернопільському обласному художньому музею вимкнули сигналізацію — і етюд Іллі Рєпіна наче корова язиком злизала. На три роки музеї здають в оренду владним кабінетам оригінальні картини. По дорозі з одних стін на інші картини підмінюють, власнику потім повертають полотна, які ще пахнуть свіжою фарбою. Як припинити розкрадання культурних цінностей в Українському домі обговорювали експерти на «круглому столі».

За 17 років існування «Ки­ївської пекторалі» список лауреатів цієї театральної премії розрісся до двох сотень. Не треба володіти особливими екстрасенсорними здіб­ностями, щоб ідентифікувати серед цих достойників передовиків нашого сценічного «виробництва» Володимира Горянського, Віталія Лінецького, Юрія Одинокого, Леся Задніпровського, Богдана Бе­нюка, Наталку Сумську та багатьох інших знаних і улюблених акторів і режисерів. Цього року список кращих із кращих поповниться трішки меншою кількістю акторів і режисерів.