У воду — хоч iз «мосту»

11.03.2004
У воду — хоч iз «мосту»

Після роботи найкращий відпочинок — у воді. (Фото Василя ГРИБА.)

      Хто не мріє навесні після зимових «об'їдань» скинути зайві кілограми і знову перетворитися на стрункого та дзвінкого Аполлона чи Венеру? А де можна це зробити приємно і «не напряжно»? Правильно, у воді. А значить, пора іти в басейн. Як з'ясувалося, комфортно поплавати чи позайматися водною гімнастикою в Києві не така вже й розкіш — цілком по кишені людині з середньостатистичним столичним заробітком. Приміром, один сеанс водних процедур обійдеться в 6—14 гривень. От тільки куди краще піти...

 

Слідом за олімпійськими чемпіонами

      Скажімо, для тих, хто займається спортом професійно, ідеально підійде басейн «Юність», розташований недалеко від метро «Дружби народів», який пропонує відвідувачам поплавати просто неба. Щоправда, він відчинить свої двері лише наприкінці березня — на початку квітня цього року. До закриття на реконструкцію тут готувалися навіть олімпійські чемпіони. Віддає йому перевагу й «золота рибка» України Яна Клочкова. Втім скільки доведеться платити за те, щоб поплавати в оновленій «Юності», його керівництво поки що не розповідає.

      До ремонту одна година занять у глибоководній секції тут коштувала 10 гривень для дорослих і вдвічі менше для дітей. Зараз у басейні виконано 90 відсотків усіх робіт. Проте воду поки що не запускають, тому будівельники спокійно прогулюються по дну доріжок завдовжки п'ятдесят метрів (які, до речі, після оновлення поглибшали аж на 40 сантиметрів) і підшпакльовують блакитну плитку.

      А от у мілкий басейн «Юності» можна ходити і зараз. Хоча, як розповіла «УМ» старший адміністратор комплексу Лєра Холодна, для дорослих у ньому є часове обмеження: старшим поплавати тут дозволяють по буднях лише дві години, починаючи з десятої. А в неробочі дні — з 12-ї до 16-ї та з шостої й до десятої години вечора. Тут же відвідувачам пропонують шейпінг, масаж і йогу. Плата, як для елітного Печерського району, цілком прийнятна — одні відвідини школяру обійдуться у вісім гривень, а для дорослих квиток коштує 14 гривень. Постійним клієнтам, котрі знайдуть гроші на місячний абонемент, сеанс плавання коштує на 1,5 гривні дешевше. Щоправда, такі знижки не для ледачих — місячний абонемент розрахований на триразові походи в басейн і «потягне» на 150 гривень.

Плавати після шейпінгу «легше» для гаманця

      А от абонемент у палаці фізкультури «Водник», що на Подолі, коштуватиме на десять гривень дорожче. Щоправда, система знижок існує для дуже постійних завсідників. За місяць занять у ньому ви заплатите 160 гривень, за два — 328 гривень, а за чотири доведеться накинути ще сотку. Завідуюча організаційним відділом басейну Лідія Біляєва каже, що їхня перевага — дешеві квитки для дітей. Разове відвідування школярам коштує шість гривень. До того ж, за словами Лідії Василівни, дорослим клієнтам, котрі погодяться до басейну «помордувати» себе шейпінгом, за годинне плавання доведеться заплатити не традиційних чотирнадцять гривень, а лише половину цієї суми.

      Ще один «плюс» «Водника» — зручне розташування. Розташований він усього за сiм хвилин ходу від станції метро «Тараса Шевченка». До того ж тут вас забезпечать необхідним інвентарем. Зокрема тих, хто тільки починає вчитись плавати, «до зубів озброять» дощечками, надувними поясами і нарукавниками.

      У тому ж таки Подільському районі діє учбово-спортивна база Федерації профспілок України, ходити туди дозволено всім. Ціни за плавання в його «акваторії» не «кусаються»: 5 гривень за годину занять для дитини й удвічі більше для дорослих. Абонемент коштує 114 гривень на місяць для тих дорослих, які ходять тричі на тиждень, і 54 — для підлітків. Любителів добре поплавати тут обіцяють одягнути у гумові шапочки, так що можна не боятись намочити волосся. Послуга обійдеться у якихось 50 копійок за «ненадійну» одноразову шапку. А тим, хто не пошкодує «викинути» гривню, місцеві працівники гарантують міцний гумовий «беретик» i суху чуприну.

      Індивідуальні заняття з інструктором для дорослих тут коштують 25 гривень. Басейн доволі глибокий — аж чотири з половиною метри, а розігнатися в ньому в довжину можна лише на двадцять п'ять. Сюди зручно буде добиратись 18-м та 6-м тролейбусами.

Тренером може стати... тато

      Є в Києві і спеціалізовані центри, що візьмуться навчити ваших дітей плавання. Один із них — Центр навчання Деснянського району, що на вулиці Закревського. Абонемент коштує лише 40 гривень на місяць. І хоча басейн тут, м'яко кажучи, мілкий (завдовжки всього 16 метрів, а вглиб трохи більше 1,5 метра), тутешні тренери запевняють, що кращого місця для малечі треба ще пошукати.

      У дитячому ж фізкультурно-оздоровчому клубі «Зоряний», що на Повітрофлотському проспекті, киянам дозволяють вчити своїх дітей плавати самотужки. Для батьків і дітей керівництво клубу навіть виділило спеціальний день — неділю, коли заклопотані по буднях тата й мами можуть прийти купатися зі своїми синочками й дочками. На сімейні заняття виділяють п'ять годин: з 11-ї й до 15-ї. Квиток на двох у цей час коштує шість гривень. На звичайних заняттях, що відбуваються по понеділках, вівторках, середах і п'ятницях, задоволення похлюпатись у водичці для дітей обходиться в чотири гривні, для дорослих — на дві гривні дорожче.

Про бідного студента замовте слово

      Цікаво, що з-поміж більш як десятка київських басейнів, опитаних «УМ», знайшовся лише один зі знижками для студентів. Це сусід клубу «Зоряний» — басейн «Першотравневий», розташований недалеко від Повітрофлотського проспекта. Тут місячний абонемент для дітей (залежно від кількості відвідувань) коштує від 69 до 88 гривень, для студентів — 89—120 гривень, дорослих — 100—143 гривні.

      Зате в «Першотравневому» відвідувачів не ділять на людей поважного віку і маленьких. Іншими словами, якщо ви оберете цей басейн, готуйтеся до того, що натовп охочих поплавати заженуть на спільний простір разом із карапузами, спортсменами і пенсіонерами. І не кажіть потім, що вас не попереджали...

      Тим, хто таки знайде час, щоб зайнятися собою і піти поплавати, крім грошей, рушника, купальника й капців, радимо захопити з собою довідку з лікарні про відсутність інфекційних хвороб. Без неї двері всіх київських басейнів будуть для вас зачинені.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>