Мову нащадків вікінгів у Лубнах на Полтавщині почали вивчати в жовтні минулого року. Курси норвезької на базі Засульської гімназії відкрили з ініціативи Василя Кращенка — лікаря–невропатолога місцевої лікарні. Два роки разом із дружиною Ларисою Кровець, яка за фахом філолог, пан Василь вивчав норвезьку мову в Норвегії.
Зацікавлення культурою і мовою скандинавської країни у Василя Потаповича невипадкове: він каже, що його родовід має і норвезьку гілку. Відтак, опанувавши мову предків, пан Василь разом із дружиною вирішили поділитися знаннями з тими, кому це цікаво. На пропозицію відгукнулися школярі шостих—дев’ятих класів, які майбутнє пов’язують із вивченням у ВНЗ іноземних мов. Півторагодинні заняття з норвезької проходять раз на тиждень — факультатив для школярів безплатний.
«Навчальний процес побудували за тією методикою, яку нам пропонували на дворічних мовних курсах для іноземних громадян у Норвегії, — розповідає пан Василь. — Уроки будуємо у вигляді рольової гри — це сприяє швидшому запам’ятовуванню. До речі, школярі не тільки вивчають мову — намагаємося знайомити їх із культурою і традиціями Норвегії, системою освіти. Розумію: мова для нас екзотична, сучасні діти вважають, що практичніше вивчати англійську. Однак із власного досвіду знаю — скандинави значно охочіше йдуть на контакт, якщо до них звертатися їхньою мовою».
На жаль, кажуть викладачі, для занять бракує словників, підручників, комп’ютерів. Деякі навчальні посібники лубенським школярам подарували Аніта та Йонні Льосет, які відвідали минулого літа Полтавщину. Норвезькі гості були приємно вражені, коли разом із традиційним хлібом–сіллю лубенські школярі «піднесли» їм спілкування норвезькою.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
