У юності, коли все здається або надто значимим, або безмежно трагічним, я якось відзначала поминки кохання. Спекла бісквіт, вирізала його у формі серця і намастила малиново–сметанним кремом. Коли значно старші колеги, яких я пригощала, оптимістично перепитували: що за свято? — я ошелешувала у відповідь: померло кохання. Сьогодні я уже не та максималістка. Поміркованість береже мої нерви. І я радію, що сердечка з тіста — символи 14 лютого, свята закоханих. На його батьківщині, в Італіїї, уже не одне століття поспіль це — солодкий день, коли закохані дарують одне одному цукерки, тістечка і торти. Така традиція уже який рік вкорінюється і в нас. Але до десерту — у традиціях наших національних святкувань — не завадить накрити й повноцінний стіл.