Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Минулої середи у галереї «Совіарт» Бюро аташе з питань культури та інформації Посольства Турецької Республіки в Україні презентувало проект «Стамбул — культурна столиця Європи–2010». Під цей фактично показ слайдів та статистичної інформації підверстали фотовиставку Ренати Кіреєвої «Стамбул, якого ви не знали...».
Крім Стамбула, культурними столицями Європи у 2010 році будуть також німецьке місто Ессен та угорське Печ. Прикро, що якраз у 2010 році Київ цілком міг би бути культурною столицею Європи, адже в 2006 році він конкурував зі Стамбулом за це звання серед країн–не членів ЄС. Кажуть, у турків тоді була краща презентація — «Стамбул — місто чотирьох стихій», добре розроблений кошторис, і оргкомітет підготовки до цього заходу вони створили аж у 2000 році. А після прийняття позитивного для турків рішення в 2007 році вони створили агентство «Стамбул–2010», яке займається координацією усіх культурних проектів. Звісно, Стамбул — одне з найцікавіших мультикультурних міст, із шармом християнських соборів і голосами муедзинів, з пістрявими килимовими лавками і досвідом столиці трьох імперій — Османської, Візантійської і Римської, з ірраціональністю Сходу і прагматизмом Заходу. Але ж і Києву, матері міст руських, було б чим здивувати культурних туристів, якби культурний менеджмент всередині країни був хоч трохи розторопніший і ... більш європейський.
У галереї «Совіарт» обіцяли work–shop для кураторів, галеристів, фондів культури і представників Мінкульту, на якому мали презентувати фонд «Стамбул–2010», розповісти про порядок оформлення заявок на участь у культурних заходах у Стамбулі, розглянути приклади проектів. Натомість аташе з питань культури та інформації посольства Турецької Республіки в Україні Ахмет Чанга прокоментував деякі цифри слайд–презентації, яка, до речі, була турецькою мовою. Зокрема, пан Чанга сказав, що Туреччині цей статус разом із витратами на покращення інфраструктури міста обійдеться в 700 мільйонів доларів. У буклеті прочитала, що календар заходів у рамках «Столиці культури Європи» розбитий на 4 періоди: з 1 січня до 20 березня — період землі, будуть переважати проекти, які оцінюють культурну спадщину в сучасному аспекті; з 21 березня до 21 червня — період повітря, в цей час будуть сконцентровані заходи, присвячені взаємовпливу релігій, які існували в Стамбулі; з 22 червня до 22 вересня — період води, в центрі уваги будуть культури, принесені водою, і мистецтво, створене водою; з 23 вересня до 31 грудня — період вогню, актуальним буде все, що стосується сучасного мистецтва і пошуків нового. До 2010 року турки обіцяють завершити будівництво найбільшого культурного центру країни «Аязага», реконструювати 250–річну історичну казарму «Рамі» і перетворити її на народну бібліотеку і культурний центр, переобладнати культурний центр імені Ататюрка, реставрувати археологічну зону в саду музею Ая–Софія, створити на території археологічних розкопок у районі Єнікапи міський музей Стамбула тощо.
Як українські митці можуть долучитися до культури в Стамбулі, кураторам і галеристам на прес–конференції не пояснили, мовляв, там занадто багато технічних умов, заходьте на сайт, звертайтесь в бюро — там усе пояснять. Перевагу надаватимуть проектам, які стосуватимуться Стамбула, матимуть міжнародну цінність і конвертованість і зможуть розвиватися в часі, тоді їх частково фінансуватиме турецька сторона або допомагатиме знайти спонсора. Якщо не вийшло всіх привезти в Київ, варто принаймні спробувати представити свою культуру в місті, де пам’ятають дівчину з Рогатина.
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>