Сьогодні в 14 із 18 провінцій Іраку проходять загальні парламентські вибори та вибори до місцевих органів самоврядування, повідомляє «Франс пресс». Для країни це друге випробування на демократію. Перші вільні вибори відбулися 2005 року. Сьогоднішнє голосування контролює ООН та 800 спостерігачів. 15 мільйонів іракців із правом голосу мають обрати 440 депутатів національного парламенту з 14,4 тисячі зареєстрованих кандидатів, серед яких — майже чотири тисячі жінок. Кандидатів на місця в радах провінцій та на посади губернаторів, які займаються розподілом закордонної фінансової допомоги на місцеві проекти реконструкції, — ще більше.

Учорашня газета зі старими новинами годиться хіба що на обгортковий папір. А от у Німеччині позавчорашні газети набули неабиякої популярності. Англійський видавець Пітер МакДжі почав розповсюджувати тут видання часів націонал–соціалізму під назвою: «Газети як свідки». Відразу знайшлися критики, котрі розцінили це як цинізм і абсолютно не прийнятне для Німеччини явище. Сам МакДжі побачив два шляхи використання старих газет: закрити їх в архівах або... оприлюднити. І він обрав другий шлях, пояснюючи це дещо ідеалістичними причинами: історія має жити, а суспільство — отримати можливість дискутувати. Можливо, йдеться й про фінансовий успіх, адже його проект реалізується уже у вісьмох європейських країнах.

Після сварки прем’єр–міністра Туреччини Реджепа Та­їпа Ердо­гана з прези­ден­том Ізраїлю Шимоном Пересом під час дискусії в рамках Світового економічного форуму в Давосі вчора вранці тисячі турків з ентузіазмом вітали главу уряду як героя в аеропорту Стамбула, повідомляє «Франс пресс». До натовпу з турецькими та палестинськими прапорами і траспарантами з написами «Вітаємо тебе, переможцю Давоса» та «Хай увесь світ бере приклад з нашого прем’єра» Ердоган звернувся: «Я не вождь племені, я прем’єр–міністр Туреччини, тому я зробив те, що мав зробити».