Скажи «а», подумай «б...»

17.01.2009
Скажи «а», подумай «б...»

Стоматолог розважає хворого. За клоунаду — окрема плата?

Знайома лікарка з Жовтневої лікарні не дає згоди на те, щоб її ім’я фігурувало в газеті: «Хочу тобі нагадати, що конфлікт у керівних сферах вирішився на користь Черновецького. Він замінив Бідного (головного лікаря; «УМ» писала про колізії довкола цієї посади. — Авт.) і поставив своїх людей. А мені, знаєш, усе–таки важливо отримувати мої 1400 гривень. Я їх і так більше місяця не бачила», — каже вона. «Та й що я можу сказати стосовно платної медицини, яку вводить Черновецький? Цифри взяті зі стелі, якщо перев’язка коштує 40, а пломба — 8 гривень. Чому першими закладами, де доведеться платити, стануть психоневрологічний диспансер №3, наркологічна клініка «Соціотерапія», центр судово–психіатричної експертизи, студентська поліклініка та районна поліклініка Голосіївського району, я не маю навіть приблизного уявлення. Навіть на думку не спадає жодна спільна риса, яка б надала цьому рядові логічності. Що ще тебе цікавить? Що таке огляд у гінеколога без застосування гінекологічного крісла? Ну, це в режимі «бла–бла–бла». Приміром, тобі потрібна довідка для басейну. Йдеш до гінеколога, а він тебе питає: «Скарги є? Як статеве життя? А як життя взагалі? Гаразд, покладіть 116 гривень, ідіть і більше не грішіть. І не їжте на ніч сирих помідорів...».

 

Почім рак яєчників?

Моїй знайомій залишається тільки гірко жартувати. З її розповідей знаю, що зі своєї мізерної зарплати вона платить за картридж для принтера. Принтер і комп’ютер у лікарні є, а картриджа немає, крапельниці для хворих є, але лейкопластир, яким кріпиться крапельниця, хворі приносять самі. Оце приклад роботи державної медичної установи, яка має бути на повному бюджетному утриманні. Однак у те, що ситуацію покращить примусова сплата хворими грошей «через касу», самі лікарі не вірять. Невідомо, де і як осідатимуть ці гроші. Та чи підуть вони, зокрема, на купівлю лейкопластиру. Скоріше за все, хворі платитимуть двічі: і в касу, і на «лапу». Боротьба мадам Кільчицької з корупцією обернеться боротьбою з містом. Боротьбою до останнього дивом уцілілого киянина.

«Україна молода» вже писала про те, що Черновецький та його команда вводитимуть у столиці платну медицину. Сама ідея належить заступниці мера Ірені Реонольдівні, щоб вона була жива й здорова. Нині тема вдруге набула актуальності, бо на сайті КМДА з’явився проект цього рішення з розцінками на медичні послуги. Нижче ми подаємо його, попереджаючи, що читати варто з валідолом, а нервовим — не читати взагалі. Ми трохи «ушляхетнимо» деякі формулювання, бо «рак яєчників — 102 гривні» звучить дещо по–хамськи, а «розмова пошепки — 25 гривень» та «огляд зіва — 26 гривень» — не зовсім зрозуміло. Мається на увазі відповідно перевірка слуху та тривіальне «розкрийте рота, скажіть «а–а–а!». І хто це вигадав, що найдорожче у світі місто — Токіо? У Києві скоро й пошепотіти з отоларингологом безкоштовно не вийде.

Мін’юст — не Бог і Черновецькому не порадник

Але перед таблицею ще пара юридичних зауважень. Авторка цих рядків досі вважала себе обізнаною з Конституцією України, стаття 49–та якої чітко говорить про безплатну медичну допомогу. Проте контраргумент від Кільчицької полягає в тому, що та ж таки Конституція декларує обслуговування сфери охорони здоров’я з державного бюджету, 70 відсотків якого де–факто йде на зарплату лікарям і лише 30 — на розвиток галузі. Отже, коштів явно не вистачає, порахувала заступниця мера. Тож нехай хворі платять за здорових, бідні — за багатих, кияни — за Черновецького і Кільчицьку, за їхні розкішні «Бентлі» та раритетні «Чайки», за відпочинок на островах та сумочки від «Гермес». Лишається дивуватись, чому СБУ займається справою русинів з їхнім дріб’язковим сепаратизмом, коли Київ давно відколовся від України і живе власним життям? «Питання щодо обслуговування в державних медичних закладах має врегульовуватися окремими законами. А документ, який регулює оплату в таких закладах, підлягає обов’язковій реєстрації у відповідному міському управлінні Міністерства юстиції. Якщо законодавчі норми при складанні цього документа були порушені, Мін’юст може відмовити у такій реєстрації», — прокоментував для «УМ» народний депутат України Роман Зварич, юрист та член парламентського Комітету з правової політики.

Отже, лишається втішатися тим, що Мін’юст ще не сказав свого вагомого слова. Як, до речі, і Київрада, адже проект рішення від Кільчицької ще не був проголосований на сесії. Втім, як казав Черновецький про столичних депутатів, «більшість у мене під контролем». Тож «перший після Бога» протягне через Київраду все, що забажає. Наказ вставати з лівої ноги, податок на носіння капелюхів чи «екстрадицію» на 100–й кілометр усіх лисих та кривоногих...

 

ДО РЕЧІ

У 1997 році ідею запровадити платну медицину вже намагалися реалізувати на загальнодержавному рівні. Аргументи при цьому використовували такі самі, як і у Ірени Кільчицької, — недостатність державного фінансування. Конституційний Суд України дав тоді з цього приводу роз’яснення, яке, зокрема, полягало в наступному: «Необґрунтованим є посилання представників Кабінету Міністрів України на частину другу статті 49 Конституції України, оскільки вона не ставить реалізацію положення частини третьої цієї статті про надання безоплатної медичної допомоги в державних закладах охорони здоров’я у пряму залежність від їх державного фінансування (...). Тому Конституційний Суд України вважає, що вихід із критичної ситуації, яка склалася з бюджетним фінансуванням охорони здоров’я, не в запровадженні практично необмеженого переліку платних медичних послуг, а в зміні відповідно до названих положень Конституції України концептуальних підходів до розв’язання проблем, пов’язаних із забезпеченням конституційного права на медичну допомогу, — розробці, затвердженні та впровадженні відповідних загальнодержавних програм, в яких був би чітко визначений гарантований державою (у тому числі державним фінансуванням) обсяг безоплатної медичної допомоги всім громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров’я (25 листопада 1998 року).

 

Отже, розцінки на послуги ескулапів можуть бути наступними:

Взяття крові з пальця 5

Підрахунок еритроцитів 33

Підрахунок лейкоцитів 24

Аналіз сечі 6

Аналіз сім’яної рідини 69

Встановлення групи крові 26

Встановлення резус–фактору 20

Визначення ранніх строків вагітності 32

Діагностика раку яєчників 102

Діагностика раку молочної залози 103

Консультація невропатолога 128

Консультація гастроентеролога 130

Консультація уролога 133

Консультація ендокринолога 134

Консультація мамолога–онколога 135

Консультація кардіолога 132

Консультація офтальмолога 131

Консультація отоларинголога 132

Консультація гінеколога 116

Консультація гінеколога з оглядом у гінекологічному кріслі 136

Консультація сексопатолога 182

Консультація хірурга 131

Внутрішньо–м’язові ін’єкції 48

Внутрішньо–венні ін’єкції 71

Зондування 213

Підбір окулярів 33

Контроль очного тиску 64

Обстеження на косоокість 64

Перевірка слуху 25

Огляд зіва 26

Зупинення носової кровотечі 50

Ультразвукове дослідження печінки, жовчного міхура, підшлункової залози та селезінки 153

Ультразвукове дослідження матки та яєчників 110

Пренатальне обстеження плоду 224

Ультразвукове дослідження щитовидної залози 85

Рентгенографія одного суглоба 69

Рентгенографія грудного відділу хребта 90

Рентгенографія кісток кінцівок 68

Консультація щодо рентгенограм однієї анатомічної області 54

P.S. Звичайно, це не повний перелік послуг. Окрім того, в різних медичних закладах, які пропонують зробити платними, встановлено різні тарифи. Ця таблиця стосується розцінок міського консультативно–діагностичного центру. У студентській поліклініці розцінки є нижчими. Детальніша інформація — на сайті КМДА.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>