Ан–70 — люкс для десанту

20.12.2008
Ан–70 — люкс для десанту

Десантуватися з Ан–70 — одне задоволення. (з сайту МО України.)

Український військовотранспортний літак Антонов–70 укотре довів свій високий клас. На базі Державного науково–випробува­льного центру Збройних сил України в Криму з борту вперше висадилися 32 накращі десантники зі складу Аеромобільних військ та Морської піхоти. Стрибали з парашутами, зброєю і всім необхідним спорядженням із висоти від 600 до 800 метрів на різних швидкісних режимах літака: 360, 300 та 250 кілометрів за годину. Парашутисти висаджувалися в один, два і три потоки. Десантники залишилися задоволеними новою машиною, яка, якщо на те буде воля чиновників і гроші з бюджету, наступними роками надійде на озброєння Збройних сил України.

Найближчий західний конкурент Ан–70 — Аеробус A400M — досі фактично залишається на папері. Цивільна фірма «Аеробус» так і не змогла вирішити необхідні для виробництва військовотранспортного літака технічні проблеми, а свого часу А400М європейці обрали замість уже готового Ан–70 за принципом «будь–яке, аби своє». Перевершує Ан–70 своїми технічними показниками і Іл–76, який так само по–протекціоністськи для своєї армії обрали росіяни. Як зазначив капітан Ігор Харченко, старший помічник начальника відділення парашутно–десантної служби окремого батальйону морської піхоти, Ан–70 не тільки нічим не поступається Іл–76, а й за деякими параметрами перевищує його. «Ан–70 добре пристосований до десантування військ, він більш маневрений, має можливість утримувати меншу за Іл–76 швидкість», — зазначив офіцер.

Ця висадка десанту — ще один етап у державних випробуваннях Ан–70. Попереду його чекають ще випробування з масованого десантування: одночасно з борту літака десантуватимуться до 110 парашутистів. Після закінчення держвипробувань літак повинен бути прийнятий на озброєння ЗСУ. За міжнародною практикою — це необхідна умова для того, щоб його замовили і за кордоном.

  • У бiй проти москалiв... веде Суворов?

    Частини та з’єднання Збройних сил України досі не мають назв і символів, пов’язаних з українською історією та її національними й військово-історичними традиціями. >>

  • «Викликаємо вогонь на себе!»

    Смерть, яка могла стати його смертю, Володимир Муляр тепер бачить часто — запис відеосюжету горезвісного російського каналу «Анна ньюс» він скачав собі у смартфон як пам’ять про пекло, пережите на трасі Бахмутка. В другій половині жовтня 2014 року саме тут була найгарячіша точка АТО — легендарний 32-й блокпост, крайній форпост українських Збройних сил, що на два тижні опинився в оточенні терористів. >>

  • Призов по-київськи

    Тим, хто в непростих умовах став до зброї рік тому, потрібна заміна. Саме з цією метою військові комісаріати виконують нові завдання з комплектування Збройних сил України та інших військових формувань. Цими днями завершується перший етап четвертої черги часткової мобілізації. >>

  • Героїзм кіборга «Динамо»

    Олексій Дурмасенко, боєць 93-ї окремої механізованої бригади, став відомим за тиждень до своєї смерті, коли дав інтерв’ю «Радіо «Свобода» під час приїзду до рідного Києва в короткострокову відпустку. Перед тим 25-річний солдат із позивним «Динамо» пройшов бойове хрещення як «кіборг»: упродовж 12 діб захищав Донецький аеропорт, цей «український Сталінград Донбасу». >>

  • Ешелон свідомих

    Не на схід, а на захід відбув позавчора з Києва ешелон із першою командою мобілізованих у рамках першої в цьому році черги мобілізації. «Будуть і наступні відправки, але кожна — спочатку в навчальні центри, а не в АТО. Усі мобілізовані проходитимуть через навчання. Від 30 до 45 діб триватиме бойове злагодження», — пояснює Віталій Чекаленко, комісар Дарницького районного військового комісаріату. >>

  • Ордени старлея Коли

    Його позивний — Кола. Донедавна він полюбляв цей напій. Тепер не п’є — не може. Бо в Маріуполі в блокаді, коли вже не було води, довелося не раз на колі «мівіну» запарювати... >>