Старі тарифи житимуть?

19.12.2008
Старі тарифи житимуть?

Протести під мерією — справа звичайна. Але «глас народу» чують тільки тоді, коли це вигідно ділкам та можновладцям. (УНІАН.)

Київрада запрацювала, як кролик із батарейкою «Дюрасел». Замість одного засідання на три тижні, як це було раніше, столичні депутати працюють тепер щочетверга. Можливо, надихає приклад «старших товаришів» із вулиці Грушевського. Можливо, сумління не дозволяє байдикувати. Хай там як, а вчора (не відпочивши й тижня) народні обранці локального рівня зібрались на Хрещатику, 36 і відразу ж узялися за найгарячіше — тарифи на житлово–комунальні послуги (ЖКП).

Мер передумав: ціни підростуть навесні?

Засідання проходило на тлі такого собі перформансу: мерська опозиція збирала під стінами Київради Черновецькому на бюджет. (Акцію проводив столичний БЮТ — як відповідь на нещодавнє пікетування «бабусями мера» Кабміну). Просили копієчку, але кореспондентка «УМ» від милостині утрималась — хай спочатку міський голова відзвітує за рік, що минає. А чекати доведеться, напевно, довго: депутат Київради Дмитро Андрієвський (Блок Кличка) розповів нам в інтерв’ю, що звіт по бюджету за 2007 рік він та його колеги отримали зовсім нещодавно, тож коли черга дійде до 2008–го — невідомо. Водночас Андрієвський заанонсував, що відразу після відкриття сесії його фракція при підтримці опозиції (БЮТ, Блок Катеринчука та Блок Литвина) знову повернеться до питання тарифів.

Таких питань, власне, два: щодо цін на проїзд у міському транспорті та щодо підвищення у 1,5—5 разів оплати ЖКП. Як пам’ятає читач «УМ», рівно тиждень тому чотири фракції вже намагалися провести через Київраду проект рішення про зменшення вартості проїзду до однієї гривні (цього ж, до речі, вимагає від Черновецького і перший віце–прем’єр ОлександрТурчинов, і антимонопольний комітет України). Тоді нічого не вийшло — секретар Київради Олесь Довгий заблокував цей пункт порядку денного, мотивуючи це тим, що з цього питання висловились не всі профільні комісії мерії. Неприємно було переживати відчуття дежа вю, але цього четверга все повторилося, до того ж із точно такими формулюваннями.

Отже, вартість проїзду таки дорівнює двом гривням, зате власники столичної нерухомості можуть розслабитися. Принаймні до кінця першого кварталу 2009 року. До цього часу Київрада вирішила встановити мораторій на будь–яке підвищення ЖКП. Це є несподіванкою номер один, адже саме з подачі Черновецького і його команди тема тарифів узагалі була актуалізована. Тепер усе виглядає так, ніби мер «передумав». Несподіванка номер два: хоч ініціатива мораторію належить «кличкістам», БЮТівцям, «литвинівцям» та представникам фракції Катеринчука, включити цей пункт у порядок денний запропонував... Олесь Довгий. За таке рішення, до речі, проголосували 111 зі 120 депутатів. Що ж до тарифів на транспорт, то до них члени столичного «парламенту» повернуться за тиждень, 25 грудня.

Чим далі, тим цікавіше: можливо, здешевшає хліб

Метаморфози, які відбуваються з Леонідом Черновецьким, настільки заінтригували «УМ», що ми обов’язково дослідимо їх у найближчих номерах. Мер поступово починає нову гру — обертається, як хатинка на курячих ніжках: до людей — передом, до лісу — філейною частиною. Очевидно, розмови про ще одні дострокові вибори міського голови таки мають під собою ґрунт. Але зараз ідеться не про це.

Не встигли кияни всмак наобурюватися новими цінами на хліб, як основний продукт харчування, не виключено, здешевшає. Принаймні вчора на сесії слово взяв Олександр Омельяненко (лідер фракції Регіонів у Київраді) і виступив із заявою про те, що є всі підстави знизити вартість хлібобулочних виробів. Основна причина для такого кроку полягає в тому, що подешевшала пшениця: за словами Омельяненка, вартість тонни зерна впала з 1,2 тисячі гривень до 800. До того ж, зауважив «регіонал», пересічні громадяни давно відмовляють собі у всіляких делікатесах, а налягають здебільшого на хліб. Отже, рентабельність хлібокомбінатів та їхні прибутки зростають. Тож, згідно з улюбленим принципом Черновецького, багаті мусять ділитися з бідними.

Усе це викликає трохи іронії — не тому, що нинішні ціни здаються справедливими, а тому що донедавна прибічники Черновецького знаходили діаметрально протилежні аргументи для підвищення вартості того ж таки хліба. Тим часом секретар Київради Довгий... поблажливо вислухав спіч Омельяненка і дав розпорядження розібратися із ситуацією в хлібобулочній царині. Тож тепер, якщо друг і покровитель Довгого — Леонід Михайлович Черновецький — поверне ціни на хліб до їх попереднього рівня, його електоральні симпатики знов прославлятимуть «благодійника», забуваючи про те, як тупо вони ходять по колу.

...І бочка дьогтю на ложку меду

Але Черновецький не був би Черновецьким, якби не придумав нову грошову «фішку». У розданому вчора столичним депутатам проекті рішення «Про правила благоустрою міста Києва» «парламентарії» прочитали досить несподівані речі: нові «Правила» пропонують вважати прибудинкові території «об’єктами благоустрою». Ці «присадибні» ділянки раніше були «нічийними» (мешканці, якщо хотіли, розбивали на них клумби тощо), а тепер можуть стати зонами «загального користування», підконтрольними муніципальній владі.

Що це означатиме на практиці — довго пояснювати не треба. Йдеться про все ту ж дорогоцінну київську землю, якої стає все менше. Навіть якщо заполонити «хмарочосами» історичний центр міста — в декого від цього не притлумиться загарбницький апетит. Звісно, на невеликому п’ятачку біля житлового будинку не втулиш торговельно–офісний центр, але яку–небудь піцерію — можна спробувати. А чим вам не благоустрій? За словами «кличкіста» Валерія Карпунцова, цей проект — «лише ширма для запуску потужного механізму грошових потоків, які підуть у кишені наближених до влади компаній».

Але й це ще не кінець історії. Згідно з тими ж таки «Правилами», влада забороняє киянам встановлювати... кондиціонери та супутникові антени на зовнішніх стінах будинків — це, мовляв, псує їх естетичний вигляд. Які санкції за порушення правил — не зовсім зрозуміло. Можливо, штраф. Можливо, виривання з коренем вашої «тарілки». Або ж — якщо розвинути цю геніальну ідею — можна також дозволити окремим індивідуумам наплювати на етику з естетикою і кондиціонувати повітря в хаті, як і раніше. Але вже за окрему платню. В Києві скрізь ростуть гроші — великі і маленькі. Треба просто знати місця.

ПРОСТА АРИФМЕТИКА

Столична депутатка Наталія Новак вважає, що при нарахуванні квартплати має враховуватись не тільки, наприклад, прибирання сміття, а й обсяг такого прибирання. Тобто розмір сміттєвих баків, їх кількість, частота «випорожнення» — навіть такі «дрібниці» впливають на ту суму, яку влада намагається вибити з наших гаманців. Ми не пропонуємо нашим читачам–киянам заміряти об’єм баків у літрах, але було б корисно, якби кожен бажаючий підкреслив слово «так» або «ні» навпроти графи, де описана та чи інша послуга. А в кінці підрахував би кількість «плюсів» за підтримання свого будинку у належному стані. Таким чином буде унаочнене те, за що ми платимо і що ми отримуємо (або не отримуємо) від працівників житлово–комунальної сфери. Вирізайте таблиці та надсилайте нам (з поміткою на конверті «Столиця»), а ми — коли Черновецький наступного разу заговорить про зростання тарифів на житлово–комунальні послуги — наведемо отримані цифри. Загалом, якщо вірити офіційному сайту Київської міськдержадміністрації, кияни від рідних ЖЕКів отримують понад два десятки різноманітних послуг. Ось їхній перелік:

 

1. Прибирання сходових майданчиків Так / Ні

2. Прибирання прибудинкової території Так / Ні

3. Вивезення та утилізація твердих побутових відходів Так / Ні

4. Прибирання підвалів, технічних поверхів та дахів Так / Ні

5. Технічне обслуговування ліфтів Так / Ні

6. Обслуговування диспетчерських систем Так / Ні

7. Обслуговування систем тепло– та водопостачання, каналізації Так / Ні

8. Дератизація Так / Ні

9. Дезінсекція Так / Ні

10. Обслуговування димовентиляційних каналів Так / Ні

11. Обслуговування систем пожежної автоматики Так / Ні

12. Технічне обслуговування технічних електроплит Так / Ні

13. Ремонт елементів конструкції будинку Так / Ні

14. Ремонт спортмайданчиків Так / Ні

15. Ремонт дитячих майданчиків Так / Ні

16. Ремонт обладнання господарських майданчиків Так / Ні

17. Поливання клумб та газонів ак/ Ні

18. Підготовка будинку до експлуатації в осінньо–зимовий період Так / Ні

19. Прибирання та вивезення снігу Так / Ні

20. Експлуатація номерних знаків будинку Так / Ні

21. Чищення дворових туалетів Так / Ні

22. Ремонт квартирних засобів обрахування води та електроенергії Так / Ні

 

Разом відповідей «так» / «ні»

P. S. «УМ» просто не може втриматися від коментаря на предмет того, як далеко пішла науково–популярна фантастика. Що таке, приміром, «господарський майданчик» та ще й зі своїм особливим «обладнанням»? «Шибениця», на яку закидають килими? П’ятачок між двома клумбами, де миють машину? Або «дворові туалети»? У кожному «спальному» районі «дворові туалети» — під першим–ліпшим кущем або деревом (переважно «чоловічі», щоправда). Мовчимо і про пожежну автоматику або прибирання сходових майданчиків, яке якщо і здійснюється, то почергово самими мешканцями. Зворушує і рядок про «експлуатацію» номерних знаків — особливо, якщо їх узагалі нема...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>