Гетьманське коло

Наша газета вже розповідала про те, як «комсомольська» більшість Полтавської обласної ради у складі фракцій «регіоналів», комуністів, соціалістів, «литвинівців» і примкнулої до них частини БЮТівців фактично заблокувала державне фінансування спорудження у Полтаві пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та шведському королю Карлу ХІІ. Одразу після того, як наприкінці листопада згадана більшість не підтримала внесений облдержадміністрацією проект рішення про виділення на пам’ятники 1 млн. 650 тис. грн., перерахованих зі столиці в загальному «кошику» дев’ятимільйонної субвенції з Державного бюджету обласному, «губернатор» Валерій Асадчев навіть заявив про можливість використати ті кошти «в обхід» облради.

Однак у тій заяві було більше емоцій. Адже при використанні бюджетних коштів будь–яке, навіть найменше, відхилення від визначеної законодавством процедури загрожує його ініціаторам криміналом. То що, знову, вже по другому колу, починати багатомісячні перемовини з тими ж таки керівними полтавськими «комсомольцями» в надії на те, що в них нарешті «прокинеться» якщо не історична пам’ять, то хоча б совість і здоровий глузд? Надто за умов, коли встановлення пам’ятника видатному українському гетьману вже «погоджено» з Президентом, Кабінетом Міністрів, Полтавською міськрадою, а переможці конкурсу на кращий його проект практично завершують роботу в творчих майстернях…

Ні, нового «серіалу» боротьби за Мазепу в обласному центрі вже не буде. Днями на прес–конференції Валерій Асадчев повідомив, що цей пам’ятник на Соборному майдані Полтави уже найближчим часом почнуть будувати «приватним коштом», тобто за рахунок меценатів, інвесторів. «Таку постать, як Іван Мазепа, котрий керував нашою державою більше двадцяти років, не варто принижувати до рівня тих людей, які проголосували проти нього на сесії облради, — зазначив голова облдержадміністрації. — Є багато людей, які після того ганебного рішення відгукнулися на наш заклик і сказали: ми дамо свої гроші на пам’ятник видатному українському гетьману».

При цьому пан Асадчев зазначив, що неодмінно зробить і свій особистий внесок у цю благородну справу. Тож «комсомольська анафема» Мазепі лише згуртувала його прихильників (нагадаємо, що за кілька попередніх років полтавська «Просвіта» назбирала на спорудження цього пам’ятника трохи більше сорока тисяч гривень). Прикро тільки, що на вісімнадцятому році нашої незалежності за коштами на спорудження пам’ятника одному з найвидатніших творців Української дер­жави її повпреди змушені звертатися до меценатів.

Такі ж «приватні» гроші, за словами Валерія Асадчева, будуть знайдені й на пам’ятник Карлу ХІІ. Та оскільки для нього офіційно ще навіть не виділене місце, то очільник області не виключив, що від початкового задуму про зведення його також у Полтаві доведеться взагалі відмовитися. При цьому про «нову адресу» для шведського короля не став говорити. Мовляв, щоб передчасно не нагнітати пристрасті. Натякнув лише на бажання деяких підприємців області підвищити привабливість своїх вотчин передовсім для гостей зі Швеції.