Кварт(роз)плата

12.12.2008
Кварт(роз)плата

Свого часу сайт «Оглядач» проводив журналістське розслідування, в ході якого з’ясувалось, що в селі Хлепча (Київщина) наш суворий, але справедливий мер будує собі маленьку таку мазаночку — поверхів на 5–6.

Тягнула мишка ріпку, тягнула кішка мишку, онучка — Жучку (чи навпаки) — все без толку... На вчорашній сесії Київради фракція БЮТ спробувала оголосити мораторій на підняття квартплати — більшість таку ідею не підтримала. Відтак відразу чотири фракції намагались повернутися до іншої насущної проблеми — БЮТ, Блок Кличка, Блок Катеринчука та Блок Литвина виступили з ініціативою заморозити вартість проїзду в громадському транспорті, зупинившись бодай на одній гривні. Питання спіткнулось об Олеся Довгого — секретар Київради відмовився вносити його до порядку ден­ного, бо профільні комісії Київради буцімто ще не розглянули проект відповідного рішення. Так, бюджетна комісія справді не розглянула, зате розглянула «транспортна», тож питання можна виносити на обговорення, обурювався столичний БЮТ. А «кличкісти» додавали, що, якщо ціни на проїзд не розглянуть сьогодні, вони вимагатимуть повернення до цієї проблеми під час наступної сесії, тобто 18 грудня.

Та якщо до нових цін на тролейбус–автобус кияни починають потроху звикати (себто їздити переважно задарма), то підняття квартплати є тією скіпкою, яка станом на вчорашній день хвилювала городян найбільше. «УМ» також сподівалася, що всі відповіді будуть знайдені протягом одного робочого дня столичних депутатів, проте з’ясувалося, що такого пункту в їхньому порядку денному взагалі нема. Натомість є приватизаційні та земельні питання. Коли кореспондентка «УМ» вже покидала благословенну будівлю на Хрещатику, 36, депутати в кулуарах не виключали, що ось–ось може з’явитися Черновецький і, як це вже бувало раніше, весь порядок денний піде псові під хвіст. Так уже траплялось — неочікуване прибуття мера плутало всі карти, і з подачі його вірного «Санчо Довгого» на кону опинялись рішення, яких годі було й чекати.

Слід додати, що напередодні, погравшись у всенародне обговорення нових комунальних тарифів, Черновецький по–робінгудівськи запевнив вдячну аудиторію, що лупитиме з багатіїв по три шкіри. Мешканці елітарних будинків, мовляв, не платять за проживання, тож усіх їх мерія візьме на облік і змусить платити вдесятеро (!) більше, ніж було дотепер. «Я все зроблю, щоб протягом місяця ми мали програмне забезпечення і виділили такі будинки», — сказав Черновецький, зауваживши, що таких будинків у Києві близько 1,5 тисячі з 10 тисяч будинків усього житлового фонду. «І я збільшу їм тарифи приблизно в 10 разів для того, щоб 800 тисяч людей не платили взагалі нічого за комунальні послуги», — додав мер «на десерт». Складно сказати, як далеко він зайде у своїх нав’язливих ідеях бути другим Леніним абощо — все відняти у багатих і віддати бідним. Але, можливо, цей черговий рецидив Черновецького і відтермінував розгляд у Київраді «проклятого» квартирного питання.

До речі, з приводу ознайомлення городян із новими приблизними розрахунками квартплати. Авторка цих рядків зайшла на сайт Київської міськдержадміністрації (www.kmv.gov.ua), натиснула кнопку «Ваш будинок», проробила всі необхідні маніпуляції й побачила «паспортні» дані свого будинку — з суцільними нулями в графі «тарифи». Що ж, така ціна, безумовно, радує око. А якщо серйозно, то необхідної інформації на сайті немає, тож підготуватись до «шоку» поступово не вийде.

...І ще трохи обнадійливої лірики — щоправда, з зовсім іншої опери. В одному зі столичних видань були надруковані відгуки киян із приводу нагромадження на Майдані скульптур, що зображуватимуть провідних історичних діячів України. Респондентка, відповідаючи на питання, чи сподобались би їй такі новації, відповіла: «Ні». На Майдані й так дуже тісно, сказала вона, навіть таку–сяку революцію розгорнути ніде. Думки про революцію — це добре, такий собі гарний приклад позитивного мислення. Чуєте, Леоніде Михайловичу? Ви вже занадто «дістали» — і багатих, і бідних. Так що об’єднавчі процеси в суспільстві тривають...

КОМЕНТАРІ

Олександр Зінченко, голова фракції БЮТ у Київраді, назвав спробу команди Черновецького примусити мешканців столиці платити за житлову площу диференційовано «тарифним бенкетом можновладців за рахунок простих киян». Зінченко також нагадав, що нині діючі у Києві тарифи на послуги ЖКГ для населення на 52—67 % відшкодовують собівартість відповідних послуг (за інформацією Національної комісії з регулювання електроенергетики України та Міністерства з питань житлово–комунального господарства України). «Отже, жодного економічного обґрунтування підвищення квартплати для киян у три, чотири чи п’ять разів не існує», — підсумував депутат.

А депутат Блоку Віталія Кличка Дмитро Андрієвський, виступаючи за мораторій на підвищення тарифів ЖКГ, вважає, що піднімати в ціні комунальні послуги аж ніяк не можна: по–перше, якість їх занадто низька, по–друге, столична влада досі не розрахувалась по дотаціях з «Київенерго» та іншими комунальними підприємствами. «Вже в наступному році треба провести реформу ЖКГ, показати людям, за що вони мусять платити, і тільки після цього вийти на розмову про підвищення того чи іншого тарифу». Ще він зазначив, що неможливо підвищувати тарифи для різних категорій населення. «Не можна виділити одну квартиру, де живе багата людина, а поруч — бідна. Це нереально», — вважає Андрієвський.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>