...Червона Шапочка бігла по зеленому лісу, зриваючи квіти і весело наспівуючи. В одній руці вона несла корзину з пиріжками, в іншій — букет квітів. «Любий Вовче, — заволала вона, побачивши за кущем сірі вуха, — з’їж мої пиріжки та мої ромашки! З’їж також мене і, якщо тобі не важко, мою бабцю. Постривай–но, я наберу її та попереджу, аби вона намастилася кетчупом». Вовк відклав убік газету, почухав волохаті груди та вже хотів щось відповісти, але Шапочка витягла з–за корсажу мобільний і миттю обдзвонила свою рідню. «Ми, Шапочки, усі надзвичайно поживні, — щебетала вона. — На смак щось середнє між куркою та молодою телятиною. З’їж нас усіх!». Від подиву Вовк роззявив пащу і тут–таки відчув, що туди лізе Шапочка, наступаючи гострим підбором йому на язик. «Тьху ти!» — сплюнув Вовк. Він ще ніколи не їв тих, хто сам би його про це просив, і в нього відразу неприємно закрутило в животі...
Я люблю цю казку більше, ніж аналогічну їй — про киян, що просять Черновецького підняти їм тарифи на квартплату. Її інсценізували у вівторок ввечері — о сьомій канал «Київ» розпочав шоу «Громадські слухання в прямому ефірі». У принципі, ніхто й не здивувався, коли підсумки голосування виявились на користь зростання комунальних витрат. Дивно, що «одобрямс» був не стовідсотковим, що не знайшлося охочих платити за житлову площу двічі на місяць, що ніхто не подарував свою квартиру мерові тощо. Словом, садо–мазо було так собі — слабеньке. На червоний квадратик не потягнуло, максимум — на жовтий трикутничок.
80 відсотків опитаних киян (3224 глядача) виступили за диференціацію тарифів на житлово–комунальні послуги для будинків різної комфортності — так звучать цифри, отримані буцімто з телефонного дроту під час передачі. Відповідно, 20 відсотків (827 «несвідомих») були проти. Утім навіть якщо виходити з поставленого запитання, три з гаком тисячі фанатів Черновецького всього лише висловилися за те, щоб у більш старих та зношених будинках вартість проживання була меншою, ніж у новіших та більш доглянутих. Ніхто свідомо не бажав собі та своєму другу–гаманцю зайвих витрат. Проте витрати таки будуть у всіх, а не лише у сусіда через дорогу, який замешкав у новобудові. В тому–то й річ, що розв’язати калитку доведеться УСІМ — читайте це слово по губах і по буквах, мої любі абоненти, що додзвонилися «у телевізор». Дядя Черновецький неодмінно використає ваше «за», щоб повторювати наліво й направо, як активно підтримають його ініціативи кияни.
Чи то через власну наївність, чи то завдячуючи матеріальному заохоченню столиця вкотре побила свій власний рекорд — кількість осіб, придатних для «розводів» та «кидків», на душу населення просто зашкалює. Хоча, можливо, усі три тисячі дзвінків здійснив апарат мерії — сам себе трішки полюбив, і вже стало легше... Хай там як, а тепер ціни на квартири зростуть мінімум у 1,5 раза (для тих, хто живе в будинках дореволюційної забудови), «хрущовки» та «сталінки» котуються вище — втім «УМ» про це вже писала.
І ще одне. Не забудьте про бонус. «Кожен, хто додзвониться до нас, отримає подарунок» — знайомий принцип? Так от, якщо комусь мало платити за гарячу воду, якої немає, та за ліфт, якого в чотириповерховому будинку й взагалі ніколи не було (!!!), майте на увазі, що наш найдобріший у світі мер вводить також перелік додаткових платних послуг, які надаватимуть працівники ЖЕКів. Для підняття їхнього благополуччя, ну й нашого з вами, безумовно, також... Про це Черновецький повідомив в ефірі свого комунального телеканалу. І додав, що бере 700 тисяч малозабезпечених киян під свою персональну опіку. Ой, лишенько... Востаннє, коли Черновецький щось взяв під свою опіку (а цим «щось», на жаль, був Київ), усі ми зазнали непоправних втрат. Єдине, що радує: у цій казці все таки мусить бути щасливий кінець — попри холуйське підлабузництво Шапочок. Проти законів жанру не попреш.
