Покласти Київ на ноти

11.12.2008
Покласти Київ на ноти

Як тебе не любити, Києве мій!

Півтора року триває конкурс на написання найкращого гімну Києва. Мало–помалу Головне управління культури та мистецтв при КМДА починає підбивати його підсумки. Не так уже й багато знайшлося охочих уславити рідне місто у віршах та музиці — з березня 2007 на суд журі надійшло лише 56 творів, повідомляють чиновники. До того ж жоден із представлених проектів не підходив під формат гімну. Відібравши на «безриб’ї» десять пісень, Управління вирішило видати їх окремим диском, заохотивши таким чином авторів.

Тим часом прийом творів продовжується. Серед номінантів на найбільш «адекватний» гімн — пісня, на якій виросло не одне покоління киян — «Як тебе не любити, Києве мій». Твір на слова Дмитра Луценка та музику Ігоря Шамо і так здобув повне та беззаперечне визнання слухачів — без жодних конкурсів та комісій. То чи варто вигадувати велосипед при вже наявному засобі пересування? Тим паче що пісня справді дуже ніжна та лірична, й абсолютно позбавлена пафосу, що теж важливо. Хоча ознайомитися з іншими текстами також цікаво, проте доведеться ще трішки почекати.

Переможець буде визначений у лютому, тоді й розкриють усі карти, повідомив «УМ» голова комісії Київради з питань культури Олександр Бригинець. Трохи згодом з’явиться й сам гімн — адже ще знадобиться певний час на аранжування, запис у студії тощо. Сам Бригинець до проблеми гімну ставиться дещо скептично — мовляв, прожив Київ 1500 років без пісні номер один, тож проживе й ще... Важливіше зараз вирішити економічні проблеми, вважає депутат. Так–то воно так, але краса в даному випадку потребує навіть не жертв, а просто визнання. Багатьом буде приємно, якщо неформальна візитівка Києва перейде в «законний» статус. Хоча хто знає, кому дістанеться перший приз...

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>