«КрАЗ» служитиме без «дембеля»

Якщо у цьому році Міністерство оборони закупило близько півсотні автомобілів Кременчуцького автомобільного заводу, то в наступному для українського війська планують придбати вже більше тисячі таких великоваговиків. Адже йтиметься про реалізацію масштабного плану переозброєння нашої армії, згідно з яким її базовим автомобілем стане саме вітчизняний «КрАЗ». Про це повідомив начальник Генерального штабу Збойних сил України Сергій Кириченко під час відвідин головного підприємства холдингової компанії «АвтоКрАЗ». У Кременчуці він побував разом зі своїми підлеглими, котрі безпосередньо опікуються технічним забезпеченням нашої армії.

Крім обов’язкового для таких візитів знайомства з найсучаснішими зразками продукції, представницька делегація Міноборони оглянула головний конвеєр, цехи та навчально–технічний центр. Однак найбільше враження на гостей із генеральськими погонами справили «маневри» всюдиходів колісної формули 4х4 на заводському випробувально–демонстраційному полігоні. Адже йшлося про «поведінку» машин в умовах, наближених якщо не до бойових, то принаймні до екстремальних. Не вистачало, здавалося, тільки пострілів і вибухів... Своєрідний же екзамен на витривалість, маневреність, здатність долати найсерйозніші перешкоди «КрАЗи» вкотре витримали успішно.

Власне, в надійності кременчуцьких вантажівок військові переконалися ще в радянську епоху, коли завод активно працював на «оборонку» Союзу та його сателітів. Зрештою, й сьогодні така техніка значиться у переліку пропозицій кременчужан окремим рядком. Хоча часи змінилися, зрозуміло, не на користь «армійських» замовлень. Однак відправляти «на дембель» єдиний в Україні завод із виробництва великовагових вантажних автомобілів було б принаймні нерозумно. Надто з огляду на те, що потужні багатоосьові вантажівки залишаються практично незамінними для монтування на них реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган» і «Смерч», перевезення найрізноманітніших вантажів, використання у якості тягачів тощо.

Але трудяга–«КрАЗ» потрібен не лише українським ракетникам, артилеристам чи «тиловикам». Начальник Генштабу навіть порадив заводським конструкторам попрацювати над розробкою невеликих спецавтомобілів, які б уже в найближчому майбутньому замінили традиційні для Української армії автівки російського виробництва, насамперед «ГАЗи» та «УАЗи». Неважко здогадатися, що, крім належного внеску у зміцнення обороноздатності України, такі замовлення від рідної армії в умовах сьогоднішнього скорочення виробництва покликані стати для підприємства–гіганта своєрідним бальзамом на його економічні «рани».