Сирота невиїзна

16–річна Таня Козиро, через яку ще влітку спалахнув скандал між Білоруссю і США, позавчора повернулася на батьківщину. Попереднє рішення дівчинки залишитися в США в прийомній сім’ї має дуже серйозні наслідки — тепер виїзд за кордон на оздоровлення майже неможливий для всіх білоруських дітей–сиріт.

Таня Козиро, уродженка міста Борисів, що в Мінській області, дев’ять років поспіль виїздила до Сан–Франциско за програмами оздоровлення чорнобильських дітей, але в серпні–2008 відмовилася повертатися додому і залишилася в сім’ї, яка її приймала. Пізніше вона пояснила, що та американська родина сама запропонувала дівчині залишитися в США назавжди, оселитися в їхньому будинку. «Тут я знайшла справжню сім’ю, у мене з’явилися брат і сестра. А в Білорусі мене чекає старенька бабуся, батько–алкоголік і вбогість», — пояснювала Таня журналістам ще в серпні. Для білоруської влади рішення неповнолітньої дівчинки не стало аргументом, і МЗС зажадало від американської сторони повернути дитину «на історичну батьківщину». Однак нові батьки Тані попросили владу США залишити дівчину в себе бодай на якийсь час — і такий дозвіл отримали. Було навіть прийнято рішення надати Тані Козиро посвідку на проживання у США, але в цей момент... білоруска передумала.

Минулого тижня до МЗС Білорусі надійшов лист Таниної бабусі Надії Новик, в якому сповіщалося, буцімто її онуку насильно утримують у прийомній сім’ї і не дозволяють повернутися. А вже цього понеділка Таня Козиро ступила в рідне місто Борисів.

Як розповіла Таня журналістам, повернутися — це було винятково її рішення, і прийомні батьки засмутилися від цього. Тиск вона таки відчула на собі, тільки не з боку американської влади, а з білоруської. Як ми з’ясували, на її американську адресу, починаючи з серпня, надійшло близько 50 листів буцімто від білоруських дітей із закликом повернутися на батьківщину. «Дивно лише, що вони були написані, немов під копірку, і відправлені з одного поштового відділення», — каже Таня.

Ця пригода змусила пригадати ще один схожий випадок. У 2006 році італійська сім’я Джусто–Барначин відмовилася повертати на батьківщину після оздоровлення чотирирічну білоруську дівчинку Віку Мороз. Подружжя італійців стверджувало, що над дівчатком знущаються в дитбудинку, і продемонстрували пресі фотознімки синців та побоїв. Проте білоруська влада ультимативно вимагала повернути Віку на батьківщину. Дитя за допомогою карабінерів «відбили» з будинку прийомних батьків і повернули в Білорусь. Після того випадку офіційний Мінськ обіцяв переглянути умови відпочинку дітей–сиріт за кордоном. І лише тепер, після історії з Танею Козиро, ці обіцянки виконав.

У серпні президент Олександр Лукашенко підписав указ, згідно з яким без спеціальної міждержавної домовленості організований виїзд дітей за кордон заборонено. Відтак білоруські діти не можуть виїхати у США, Францію, Велику Британію, Ірландію та Нідерланди. До слова, здебільшого саме в цих країнах сім’ї охоче приймали «чорнобильських» дітей із Білорусі. Зараз дипломати як Білорусі, так і зацікавлених країн працюють над укладанням вищезгаданих угод, але поки робота триває, новорічні та різдвяні свята сироти змушені будуть провести у своїх дитячих притулках.