Спочатку це мало не потягнуло на сенсацію: депутати Київради не давали згоди на підвищення транспортних тарифів. Про це заявив лідер фракції БЮТ у Київраді Олександр Зінченко. Він підкреслив, що мерія навпаки зобов’язала чиновників Черновецького подбати про тих пасажирів, які «постійно користуються громадським транспортом». Їм мали гарантувати проїзд по 50 копійок до кінця 2009 року. Та як казав Шельменкоденщик, «все це так, тільки трішечки не так». Замислимось над тим, що означає фраза про громадян, які «постійно користуються транспортом»? Ті, котрі щодня колесять на роботу і з роботи, мусять купувати так звані «довгі» проїзні за 799 гривень. Це — річні абонементи на всі чотири види транспорту, включаючи метро. Якщо, мовляв, придбати їх, одна разова поїздка не перевищуватиме 50 копійок. Але це хибна арифметика, бо за старими цінами річний проїзний мав би коштувати 684 гривні, тобто на 115 гривень менше. До того ж, чи легко вам зараз вийняти з місячного сімейного бюджету майже вісім сотень та купити проїзний, за яким, до речі, ще треба добряче побігати?! А якщо на родину потрібні два чи навіть три такі документи? Пораховано, що тепер середньостатистична київська сім’я витрачатиме тільки на проїзд не менше тисячі гривень на місяць. Додайте до цього здорожчання комунальних послуг, продуктів тощо і вирішіть таку задачку з арифметики: коли почнуться голодні бунти та на скільки камінчиків кияни рознесуть Хрещатик, 36?
Знайомтесь: наші герої
Звісно, має рацію Юлія Володимирівна, коли принагідно нагадує Леоніду Михайловичу про його гріхи. Він винен у тому, що всім нам хочеться їсти — говорячи словами Вовка з байки Крилова — і у прямому розумінні, в і фігуральному. Скоро нам захочеться ще й світла та гарячої води (за людськими цінами), тож начувайся, головне столичне «ягнятко»! Та жарти жартами, а й фракція БЮТ у Київраді теж не свята. 30 вересня цього року Київрада проголосувала за рішення щодо ситуації в транспортній галузі. Воно включає багато пунктів, один з яких звучить дослівно так: «Зберегти для киян у довготривалих проїзних квитках діючі на вересень 2008 року тарифи на проїзд у міському транспорті». Забігаючи наперед, зазначимо, що таке рішення скріпили своїми підписами голови усіх депутатських фракцій, за винятком Блоку Кличка. Це і є те, що мав на увазі Олександр Зінченко, говорячи, що його колеги не голосували за підвищення тарифів. Голосували, панове, голосували. Тільки вдали, ніби не знали, за що саме. Дарма що до проекту рішення додавалась таблиця з новою тарифною сіткою — для унаочнення того, як підстрибнуть ціни після його запровадження.
Тепер фракція БЮТ та Блок Кличка навперейми проводять пресконференції, на яких доводять, що боротимуться до останнього за скасування нових тарифів. До «кличкістів», щоправда, претензій, власне, нема, хіба що їм раніше треба було розпочинати протестну кампанію. Вискочив як Пилип із конопель і Блок Катеринчука, але це панство взагалі безнадійно спізнилося — не варто їм було свого часу допомагати Черновецькому зі створенням більшості. Тож обурення щодо цін приймалось до 4 листопада 2008 року. Тепер депутати можуть розслабитися — на вулицях міста повно киян, які дадуть їм фору в наповненості гнівом.
Вдаримо аудитом по бездоріжжю
У згаданому рішенні Київради від 30 вересня 2008 року є ще один значимий пункт: мерія вирішила «здійснити комплексний аудит та експертизу фінансовогосподарської діяльності комунальних підприємств «Київський метрополітен» та «Київпастранс». Насправді ж за місяць із залишком, який минув із кінця вересня, ніхто ніякого аудиту не проводив, підтвердила «УМ» депутатка Блоку Кличка Наталія Новак. Діяльність двох зазначених підприємств взагалі викликає купу запитань. Зокрема, щодо тієї до смішного заниженої оплати, яку керівники останніх беруть із рекламодавців і перераховують у бюджет. Побутує думка, що тільки столична підземка могла заробляти на встановленні реклами стільки, що вистачило б і на власний розвиток, і на збереження колишньої цінової політики. Свого часу в розмові з «УМ» директор метрополітену Петро Мірошников це категорично спростовував, але наразі у його правоті (неправоті?) нехай розбираються «компетентні органи». Зокрема, Антимонопольний комітет, у який той таки Олександр Зінченко погрожує надіслати відповідне подання.
У свою чергу голова Комітету Олександр Мельниченко просить розібратися з тарифами столичну прокуратуру. Словом, різні державні інституції, готуючись до Євро2012, вчаться грати у футбол, відпасовуючи один одному величезний шар паперу — мовляв, вивчайте його самі. А те, що ціни на проїзд у місті залишаться на рівні теперішніх двох гривень і кияни їздитимуть «зайцями» або вигрібатимуть із кишень останнє (доки дядьки на машинах мірятимуться своїми повноваженнями — у кого довші), не підлягає жодним сумнівам. Хіба що у столиці пройдуть іще одні вибори (що, на жаль, неможливо), і тоді Київ знов стане містом найдешевшого хліба, наймісткіших трамваїв, найпобожніших обіцянок і найбрехливіших політиків.
P. S.
Учора ввечері стало відомо, що прокуратура Києва почала перевірку дотримання КМДА законодавства при запровадженні нових тарифів на проїзд у транспорті.
ДО РЕЧІ
«УМ» уже писала про те, що минулого тижня Київрада прийняла з голосу пропозицію Леоніда Черновецького про підняття оплати за комунальні послуги у 510 разів для юридичних осіб, що «мають надприбутки». Гострослови вже зазначили, що тим самим мер Києва поставив в один ряд стрипбари з Секретаріатом Президента. Адже обидві «контори» не є бідними. Хоча смішного тут мало — осмислення того, що сталося на останній сесії міськради, приходить поступово. Можна однозначно стверджувати, що незабаром у Києві подорожчає геть усе: похід у кіно, ресторан чи кав’ярню, візити до приватного дантиста, послуги перукарень та ательє, адже все це — юридичні особи, які відтепер платитимуть більше за освітлення і опалення орендованих приміщень. Тобто насправді більше платитимуть пересічні городяни: за «Мадагаскар2», за запломбований зуб, за зачіску, як у Алли Шлапак. Словом, бідні стануть ще біднішими, а багатші — багатшими. Час переселятися на Марс. Але — тихо! — не кажіть про це Черновецькому.
