Упродовж минулого тижня в Апеляційному суді Донецька відбувалися чергові слухання за повторним розглядом справи про вибух на стадіоні «Шахтар», що прогримів тринадцять років тому під час матчу і забрав життя тодішнього президента клубу 42–річного Ахатя Брагіна та п’ятьох охоронців. Нагадаємо, про високий професіоналізм виконавців «вироку» свідчить те, що за десять хвилин до приїзду Брагіна його охоронці перевірили всі закутки службового входу та гостьову трибуну і не виявили нічого підозрілого. Сама вибухівка, яку «підривники» замаскували під дерев’яним настилом біля входу, на переконання фахівців, була заводського виробництва і керувалася на відстані радіосигналом.
Звинувачений у причетності до резонансного злочину колишній правоохоронець В’ячеслав Синенко був присутній на згаданих судових засіданнях, однак через його погане самопочуття слухання зупинялися довчасно. Утім Синенко встиг заявити, що причетність до резонансного вибуху на нього «повісили» працівники Генпрокуратури, яку тоді очолював донеччанин Геннадій Васильєв. «Він (Васильєв. — Авт.) сказав мені, що останні дні життя я проведу у в’язниці. Ці слова збуваються...», — сказав під час слухань Синенко. А ще він розповів про замах на нього, який був скоєний у травні 1998 року представниками злочинного угруповання, яке очолював відомий авторитет Гіві Немсадзе.
Минулої середи суд схвалив дванадцять із тринадцяти клопотань звинуваченого. Приміром, Синенко попрохав запросити до суду кількох свідків, які, як стверджує колишній міліціонер, під час «вибухового» матчу бачили його в зовсім іншому місці. Також він наполягав на необхідності зробити запит до МВС, аби долучити до розгляду в суді його особисту справу та окремі матеріали слідства із карної справи щодо вибуху на стадіоні. А пізніше самопочуття підсудного погіршилося, і в слуханнях було зроблено перерву до наступного дня.
У четвер суд продовжив слухати свідчення Синенка і встиг прийняти рішення про виклик свідків у справі, які нині засуджені і перебувають за ґратами. А далі чергова перерва, оскільки звинувачений знову поскаржився на погіршення самопочуття. Наступне засідання суду відбудеться 24 листопада. Хоча ще не відомо, чи зможе підсудний В’ячеслав Синенко, який раніше висловлював готовність бути присутнім на всіх без винятку слуханнях, взяти в ньому участь.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
