Хто пустив «пушку»?

29.10.2008

Минає два місяці від того моменту, як під гамір московських дипломатів та ЗМІ й у піку рішучій підтримці Президентом Віктором Ющенком Грузії у Верховній Раді створено слідчу комісію для перевірки фактів нібито незаконного продажу Україною зброї до Грузії. За ці два місяці політичне дітище, очолене «регіоналом» Валерієм Коновалюком, нічого не «нарило» в Україні, тож учора головний «комісар» заявив, що комісія ВР веде переговори з грузинською стороною, аби провести виїзне засідання. Коновалюк із соратниками вже у Тбілісі й Цхінвалі хоче пошукати трофейну зброю українського походження. Депутатські потуги, які чудово вкладаються в кампанію з метою скомпрометувати вище керівництво України й український військово­промисловий комплекс, розбиваються об невблаганну реальність: ніякого обмеження на торгівлю зброєю з Грузією ніхто не накладав.

«Україна здійснювала, здійснює і буде здійснювати військово­технічне співробітництво з країнами, проти яких не застосовано міжнародних санкцій», — заявляє директор Першого територіального департаменту МЗС України Леонід Осаволюк. «Зброя до Грузії зараз не постачається, але є відповідні контракти, і я думаю, що вони будуть виконані», — вторить йому на вчорашній пресконференції Сергій Химченко, керівник департаменту з питань воєнної безпеки Ради нацбезпеки й оборони.

Тим часом президент Росії Дмитро Медведєв погрожує, що відносини з країнами, які постачали зброю до Грузії, вже не будуть такими «полюбовними»: «Ми цього не забудемо і, природно, враховуватимемо у своїй практичній політиці. Хотів би, щоб усі це мали на увазі».

Найголовніше, що роздратувало, а насправді налякало росіян, — це поставка до Грузії українського зенітного ракетного дивізіону протиповітряних установок «БукМ1». Під час російської агресії в Грузії саме з них було збито, за російською версією, чотири, а за грузинською — 12 російських військових літаків. Відтак завдяки українській зброї федеральним військам не вдалося розчавити маленьку Грузію цілком безкарно.

Головний аргумент пана Коновалюка: 12,2 мільйона доларів, які заплатила Грузія за українські «Буки», — штучно занижена ціна. Однак, як відзначає експерт Центру конверсії армії та роззброєння Сергій Згурець, ринкової ціни на цю зброю немає, адже зараз нею практично не торгують. Тож якби українські депутати і знайшли в Грузії українську зброю, немає ніяких підстав вважати, що її продали незаконно.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Експерти британської аналітичної компанії «Джейнс стратеджік едвайсорі сервісез» ствер­джують, що конфлікту з противником, сильнішим за Грузію, російська армія не витримала б. Росіяни досі керуються військовими методами, розробленими ще за «часів холодної війни». Зокрема не застосовується високоточна зброя, яка б дозволила перемогти меншими силами. Натомість чисельність російських військ, введених у Грузію, була близько 10 тисяч. Це вказує на те, що російські генерали «досі покладаються на перевагу в живій силі та вогневій потузі, з мінімумом опори на сучасні озброєння».

Однією з ознак технологічного відставання російської армії є те, що розвідку проводили не безпілотними апаратами, а стратегічними бомбардувальниками, один із яких збила українська установка «БукМ1». «Перш ніж російські збройні сили зможуть помірятися силами з більшим і краще оснащеним противником, ніж армія Грузії, їм знадобиться поліпшити систему командування та рівень підготовки», — вважають експерти.