Країна–банкрут

Більше двох тисяч ісландців із плакатами «Де наші гроші?» вийшли вчора на демонстрацію протесту перед парламентом у столиці країни — Рейк’явіку. Демонстранти вимагали звільнення глави центрального банку Девіда Оддсона, колишнього прем’єр–міністра і близького приятеля чинного глави уряду — саме на нього покладають відповідальність за те, що Ісландія постраждала від триваючої світової фінансової кризи більше, ніж інші європейські країни.

Для уникнення повного фінансового колапсу, примара якого з’явилася два тижні тому, ісландська влада вдалася до надзвичайних заходів: націоналізувала три найбільші банки країни та звернулася за фінансовою допомогою до Росії та ЄС. Але наразі подолати крах банківської системи не вдалося, а спроби утримати курс ісландської крони виявилися марними. Ісландська крона вже втратила 50 відсотків своєї вартості. Такий значний обвал національної валюти може спричинити падіння ВВП на 10 відсотків до кінця кризи, стверджує головний аналітик Danske Bank A/S в Копенгагені Ларс Крістенсен. Він вважає, що впродовж найближчих місяців інфляція в Ісландії сягне 75 відсотків, повідомляє економічна агенція «Блумберг».

У країні — паніка: люди розкуповують продукти. Крах банківської системи може відрізати острівну країну від імпорту. А загальнонаціональна мережа супермаркетів «Бонус» має запаси лише на два тижні. Після цього полиці залишаться порожніми, якщо уряд не забезпечить надходження іноземної валюти. А люди — безробітними.

Маленький острів у Північній Атлантиці з населенням 320 тисяч осіб залишився на самоті зі своїми проблемами. Країна–член НАТО переживає персональну драму. Європейські країни загрожують їй судовими позовами. Йдеться, передусім, про Велику Британію, оскільки британські приватні особи та компанії тримали свої гроші в ісландських банках, де умови зберігання були кращими, відсотки — вищими. Тепер закордонні вклади в ісландських банках заморожені. У Британії виявилися потерпілими 300 тисяч осіб, які тримали на ісландських депозитах загалом сім мільярдів доларів. Постраждали приватні компанії і навіть британська поліція, лондонський метрополітен та Оксфордський університет, які також тримали приблизно півтора мільярда доларів своїх грошей на рахунках в Ісландії. Також великі суми вкладів у банках Ісландії тримали громадяни та інституції з Голландії, Бельгії і Люксембургу.

Уряд виділяє ісландським компаніям іноземну валюту лише у випадку придбання ними пального, харчів та медикаментів. Приватні особи отримують іноземні гроші лише на придбання квитків на міжнародні авіалінії. Резервних валютних запасів країни вистачить на дев’ять місяців, якщо обмежити витрати до найнеобхіднішого. Надії на те, що Росія «викупить острів», також не справдилися. На переговорах минулої п’ятниці з ісландською делегацією в Москві російські банкіри відмовили надати потрібні для порятунку 10 млрд. доларів. Прем’єр–міністр Ісландії Гейр Хаарде на цьому тижні має вирішити, чи країна повинна вчепитися за останню «соломинку», якою може бути позика від Міжнародного валютного фонду.