«Нам би ще баяністів...»

17.10.2008

Уперше за останні 10 років музичні школи Черкас (а в обласному центрі їх чотири) поповнилися новими інструментами. На закупівлю баянів, акордеонів, гітар, скрипок, домбр, лір, віолончелі, кларнетів та синтезаторів міська влада виділила 100 тисяч бюджетних гривень.

У Черкаській міськраді кажуть, що база музичних навчальних закладів Черкас застаріла. Тож наступного року на придбання інструментів планують виділити не меншу суму.

«На кошти, які нам дали, ми придбали кларнет, бугая, ліру, що коштує 5 тис. грн. Купили ще й електропіаніно, яке тепер виручає нас на виїзних концертах, що ми їх щороку проводимо приблизно 50. Адже в нас чудові діти, наші фольклорний ансамбль «Дивограй» та духовий оркестр ставали призерами на фестивалях в області та Україні», — розповідає «УМ» завуч Черкаської міської школи № 1 Валентина Переверова.

Вона каже, що в музичній школі є інструменти, на яких ще вона навчалася, коли була школяркою, хоча 27 років працює в цій школі. Тож, звісно, така підтримка необхідна школі. Тим паче що в останні роки кількість бажаючих навчитися грати на музичних інструментах помітно зростає. І хоча в школі нині 578 учнів, але є ще бажаючі, і вони стоять у черзі. Особливо чимало таких серед старшокласників: юнаки та дівчата хочуть навчитися грі на гітарі. Проте у викладачів музичної школи викликає занепокоєння те, що народні інструменти не в такій шані у підростаючого покоління.

«Я сама баяністка, тож мені це дуже болить, — зізнається пані Валентина. — Цього року в Черкаське музичне училище жоден баяніст не поступив. Але я вірю, що, попри все, ми піднімемо наше мистецтво».

За її словами, у Черкаської музичної школи є ще дві заповітні мрії — розжитися своїм автотранспортом та поповнити набір музичних інструментів для духового оркестру. Тож добрим людям, котрі мають кошти і хочуть допомогти талановитим черкаським дітям, у школі будуть дуже раді.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>