Оцінити — і не помилитися

17.10.2008
Оцінити — і не помилитися

Аби успішно скласти тестування, необхідно не тільки мати знання, а і розвивати здібності.

Зовнішнє незалежне оцінювання стало найуспішнішою реформою, яку вдалося здійснити в освітній сфері за останній час. Такого висновку дійшли учасники «круглого столу» за участі керівників і провідних фахівців освітянської сфери. Зокрема, наголосили учасники зібрання, система ЗНО стає запорукою об’єктивного оцінювання знань випускника і подолання корупції під час вступу до вищих навчальних закладів. Хоча, безумовно, потребує удосконалення.

 

Без здібностей — нікуди...

Найголовніший підсумок запровадженого цього року Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), за словами керівника Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, — те, що воно відбулося. Попри галас і нервозність у суспільстві навесні й спекуляцію на цій темі окремих політичних сил. Ігор Лікарчук стверджує, що запровадження ЗНО сьогодні підтримує дві третини українських громадян. 95 відсотків цьогорічних вступників до вузів зараховані за результатами саме Зовнішнього незалежного оцінювання. Попередні результати дозволяють сподіватися на високу продуктивність валідності тестів. Вдалося забезпечити конфіденційність робіт: у цілому було виготовлено 1 мільйон 400 тисяч зошитів із тестами. «Хоч би як нас критикували, та я переконаний: нам вдалося підготувати якісні за змістом тести, які були адекватні для того, щоб виявити не лише рівень знань випускника, а і його здібності. Якщо конкретно — 56 відсотків тестових запитань без цих самих здібностей розв’язати було неможливо».

Пан Лікарчук вважає: для вдосконалення системи оцінювання знань важливо підготувати тест, який визначав би саме здібності людини. Скажімо, знаменитий американський САТ зондує не набір знань, а здатність до навчання. Такий тест, безумовно, дуже складний, і на його підготовку в Україні треба щонайменше три роки. «Нам сьогодні доводиться формувати групу людей, які мають бодай елементарне уявлення про те, яким має бути цей тест. Хоча в майбутньому, я впевнений, тести зможуть замінити й іспити на вузівських сесіях, і, наприклад, випускні іспити після дев’ятого класу».

За словами міністра освіти і науки України Івана Вакарчука, всі обов’язки, які міністерство брало на себе у зв’язку з «тестовою кампанією», вдалося виконати. Зокрема, забезпечити прозорість і відкритість цих випробувань, можливість рівного доступу молодих людей до процедури оцінювання, а його результати було оприлюднено. Щоправда, був намір вивести Центр оцінювання якості освіти з підпорядкування МОН. Але у зв’язку з тим, що з червня діє новий закон про Кабінет Міністрів, який не перед­бачає відповідного структурного підрозділу, втілити це наразі неможливо.

Лояльні «нижні бали»

Як і було обіцяно, умови прийому до ВНЗ оприлюднили вже у вересні. Отже, на тестування наступного року буде винесено вісім предметів, п’ять із яких є обов’язковими. Аналізуючи результати минулої вступної кампанії, врахували її недоліки, зокрема, велику кількість пільговиків, які мали право на вступ поза конкурсом. Їх звели до мінімуму. За словами міністра, залишаться лише ті пільги, які є в законах України і які міністерство скасувати не може. Дискутувалося і питання щодо преференцій під час вступу переможцям предметних олімпіад. Цю норму залишили, аби, як зазначив пан Лікарчук, збільшити мотивацію тих, хто не прагнув до участі в таких змаганнях. Нижній рівень сертифіката, який дозволяє випускнику школи сподіватися на подолання вступного бар’єра до вузу, залишається на тому ж рівні — 124 бали. Щоправда, кожен «виш» матиме право піднімати цю планку залежно від власної конкурсної ситуації.

«Я радий, що міністерство, затвердивши правила прийому на наступний рік, ліквідувало три суттєві перепони утвердження цієї системи, — наголошує Ігор Лікарчук. — Зокрема, проведення додаткових вступних випробувань у вузах (це була велика проблема для нас). Скасували також питання підготовчих курсів (по суті, це була відкрита форма протягування тих, хто може заплатити за навчання), і лояльно вирішено питання «нижньої межі» балів для вступу».

Захиститись від «мобілок» і... політиків

Кампанія громадського спостереження грубих порушень під час тестування не виявила. Спостерігачі засвідчують, що воно відбулося на високому організаційному рівні, з дотриманням обов’язкових правил, однак дещо їх стурбувало. За словами Андрія Гевка, координатора освітньої програми громадянської мережі «Опора», йдеться про недостатній рівень підготовки інструкторів із процедурної частини тестування. Часом виникала плутанина під час нанесення штрих–кодів на бланки відповідей, траплялися окремі випадки неуважності до пронумерованих тестових зошитів. Іноді мало місце списування з використанням технічних засобів (наприклад, мобільних телефонів), виконання тестових завдань підставними особами. На жаль, не всі учні були достатньо поінформовані про можливість звернутися до регламентної комісії зі скаргами на організаційні проблеми. Це, на думку пана Гевка, могло позначитися на результатах тестів. Відтак учні могли втратити право на апеляцію, адже подати її можна на території тестового пункту, не залишаючи приміщення. І ще, каже координатор мережі, дев’ять регіональних центрів «Опори» не достатньо для проведення такої кампанії наступного року.

Спекуляції політиків на темі ЗНО — намагання урвати дешевий політичний капітал, переконана Марія Зубрицька, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка. Політики мають, нарешті, збагнути: вони не можуть бути тореадорами і перетворювати освіту на арену політичної риторики. Пані Марія висловила побоювання, що в розрізі останніх політичних подій, пов’язаних із майбутніми виборами до Верховної Ради, тему ЗНО знову можуть дістати із «закапелків» і жонглювати нею на всі боки. Тоді як політики мали б перейматися важливішими речами — скажімо, законодавчим забезпеченням Зовнішнього незалежного оцінювання.

Тим паче що це питання нині актуальне. Ярема Бачинський, керівник Програми сприяння зовнішнього тестування в Україні, говорить, що тільки внесення певних змін до законів України (вони, до речі, уже розроблені МОН), повністю юридично застрахує ЗНО і зміни у вступній політиці. «Це захистить Зовнішнє незалежне оцінювання від можливих політичних вітрів. Щоправда, від того, що ці зміни не внесені, легітимність ЗНО жодним чином не залежить, — наголошує він. — У червні 2008 року Міністерство юстиції підтвердило, що ЗНО і весь пакет документів, які його супроводжують, повністю відповідають Конституції і чинному законодавству в галузі освіти. Отож розмови про нелегітимність тестування — лише «антураж» політичних змагань. Проведення ЗНО і вступна система регулюються не просто наказами МОН, вони регламентуються і указами Президента. Як керівник програми сприяння ЗНО, представник міжнародної громадськості в Україні, я особисто зацікавлений, щоб ця реформа в галузі освіти мала успішні перспективи».

 

КОМЕНТАРІ

В’ячеслав Брюховецький,
почесний президент Києво–Могилянської академії:
«Тести мають відповідати моделі студента, якого хоче мати конкретний вуз»

— Те, що відбулося цього року в освіті, — єдина продуктивна реформа за роки незалежності, реформа дуже серйозна і складна. Чому КМА проводить власне тестування? Ми не повинні бути рабами ідеї тільки тому, що вона наша. Такий підхід існує в усьому світі. В Америці ніхто не зараховує до навчальних закладів тільки за результатами тестування. А в 700 американських коледжів узагалі не приймають за тестами. Ми підтримуємо ці реформаторські кроки, але маємо всі разом подумати, як запровадити в Україні модель, що давно діє у провідних університетах світу — у тому ж Кембриджі, Гарварді. На наше переконання, тести повинні відповідати моделі студента, якого хоче мати конкретний університет. Бо якщо ми спиратимемося тільки на шкільні тести, тоді взагалі можна запровадити програму, яка «вираховуватиме» кількість набраних випускником балів, надсилатиме пропозиції у вузи — і ось вам ваші студенти. Який тоді, скажіть, сенс у приймальних комісіях? І чи можна говорити у такому разі про збереження університету як автономної структури?

Сергій Єрохін,
засновник та ректор Національної академії управління:
«Скальпелем» ЗНО треба користуватися обережно»

— Безумовно, Зовнішнє незалежне оцінювання — великий крок уперед. Ці процеси торкаються внутрішньої суті освітянського процесу. Мене тривожить тільки момент безальтернативності й державного примусу. Адже освіта має базуватися на демократичних принципах. Треба бути дуже обережними, коли говоримо про ту «сакральну» цифру — чи це 124, чи 140 балів. А якщо це намагання втрутитися в ринок праці? Раптом станеться так, що половина випускників, не маючи можливості вступити до вузів через недостатню кількість балів, піде відразу працювати? Чи ми готові до такого повороту подій? Ще мене дивує, чому молода людина, яка пройшла ЗНО цьогоріч, не може вступати за його результатами наступного року? Адже атестат раніше давав таку можливість.

Усіх 300 першокурсників ми прийняли за результатами ЗНО. Однак, проаналізувавши рівень їхніх знань, зробили висновок, що у 80% випадків центри тестування демонстрували нижчі показники, ніж випускні атестати. Безумовно, нашу освіту треба вирвати з пострадянської багнюки. Проте цим «скальпелем» — ЗНО — треба користуватися вкрай обережно.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>