Високі бані Красногірського жіночого монастиря видно здалеку. Якщо їхати з Черкас до Києва, вони виринають серед осіннього лісу за три кілометри від міста Золотоноші. Надзвичайної краси монастир в стилі українського бароко черкащани вказали в числі «Семи чудес Черкащини».
Уже кілька днів в Георгієвському монастирі Московського патріархату, розташованому неподалік села Кочержинці Уманського району Черкаської області, 17 черниць і четверо дітей тримають оборону в прямому розумінні цих слів.
У селі Переможне Лутугінського району (неподалік Луганська) в урочистій обстановці відкрили пам’ятник лемкам. І тим, яких переселили з польських теренів у неприродну для них степову Луганщину — і вони вижили, і тим, хто не витерпів розлучення з рідними горами.
Десять років тому Волинь дала зелене світло загалом добрій справі — водойми області почали здавати в оренду. Та, як показало життя, навіть добра справа в наших українських реаліях може стати гальмом і навіть детонатором суспільно небезпечних процесів. Десятиріччя водної оренди висвітлило чимало граней цієї проблеми, яку намагаються так–сяк розв’язувати на місцевому рівні. Але через те, що немає чіткої правової бази, яка регулювала б стосунки орендаря та громади, перетягування ковдри різними міністерствами і відомствами на свій бік зробили заручниками невизначеності як тих, хто відважився взяти в оренду водойму, так і місцеві громади, інтереси яких деякі новоявлені господарі стали відверто зневажати. Війна за рибу час від часу відгукується гучними скандалами, де в протистоянні сходяться ті ж самі конфліктуючі сторони. І в кожної з них — своя правда...
