Відвідини зоопарку з дитинства асоціювались у мене зі смердючими клітками і виснаженими зголоднілими левами. Звідси, мабуть, і пішла традиція ходити туди для того, щоб підгодовувати нещасних тварин, а не побачити екзотичних лінивців чи крокодилів. У київському зоопарку кажуть, що зараз усі тваринки ситі й для кожного тутешнього мешканця розроблено індивідуальний раціон. Більше того — нині тамтешнi працівники роблять для своїх підопічних генеральний ремонт і будують просторіші вольєри.
У Київ припливуть акули
Зараз у зоопарку поступово реконструюють старі 30-річні приміщення і споруджують нові вольєри. Гроші на ремонтні роботи (17 мільйонів гривень) зі столичного бюджету виділила Київська міська державна адміністрація. Однак уже зараз керівництво закладу заявляє, що і цієї суми для наведення повного порядку буде замало. Пiдганяти пiд європейськi стандарти доведеться як мінімум ще років чотири, тоді київському звіринцю виповниться сто років від дня заснування.
До круглої дати в Київському зоопарку вперше за історію його існування збираються збудувати унікальний акваріум. «Ми зробимо океанаріум так, що людина буде йти залою, а над нею плаватимуть акули. Це буде ціле підводне царство, відвідувачі якого зможуть побачити три морські рівні — мілководдя, середню частину моря і найглибші його частини. Бічні акваріуми знайомитимуть екскурсантів із рiзноманiттям риб України, а в глибинній частині плаватимуть восьминоги», — розповів директор зоопарку Євген Кирилюк. За його словами, якщо справа «вигорить», то київському звіринцеві рівних не знайдеться в усьому СНД.
Тварини — не «зеки», вольєри — не клітки
Цьогорічні ж кошти на комфорт для тутешнiх мешканцiв керівництво зоопарку поділило нерівномірно. Хоча в самій дирекції кажуть, мовляв, паювали гроші по-братськи, однак найбільше пощастило нашим «родичам» — людиноподібним мавпам. На реконструкцію їхнього павільйону піде аж 12 мільйонів гривень, а в оновлені апартаменти поселять горил, шимпанзе і гібонів. Ця різношерста компанія першою перевірить переваги оновлених вольєрів. «Старі грати ми замінимо міцним склом, що створить для тварин максимально наближені до природних умови існування. В усьому світі ви ніде не побачите огорожі з залізного пруття, а у нас є. Тому не дивно, що у відвідувачів складається враження, ніби ми знущаємося над звірями», — розповідає прес-аташе зоопарку Любов Коротка. За її словами, скло буде настільки надійним, що витримає навіть натиск трьохсоткілограмового горили-самця. Ще одна перевага нової загорожі — те, що відвідувачі більше не кидатимуть наїдки до звірини, а остання не хворітиме на шлунок від такої щедрості співчутливих гостей.
Під «роздачу слонів» потрапили і самі хоботасті — вони отримали з київського бюджету два з половиною мільйони гривень. На хату для лемурів виділили 100 тисяч гривень. Пінгвінам, які тільки-но, в грудні, «оселилися» в Києві, дісталося найменше — всього 75 тисяч гривень. До того ж будiвельники збираються збільшити вольєри. «Зараз вони надто тісні, адже треба, щоб звірі могли не тільки лежати, сидіти чи зробити кілька кроків по клітці, а й побігати, пошукати собі їжу — інакше вони втрачають свої природні навички», — розповідає Любов Коротка. Заодно у звіринці полагодять й інженерні мережі, котельню, трансформаторну станцію та артезіанську свердловину.
А оскільки щорічно велика звіряча сім'я зоопарку поповнюється новонародженими тваринами, за якими потрібен особливий догляд, для малечі збудують карантин-ізолятор ветеринарно-лікувального комплексу. «У нас є невеличка кімнатка — своєрідний медпункт, і ми досі перебиваємося чим можем, тоді як тепер є стільки нового обладнання для тварин», — непокояться працівники звіринця. І додають, що народження звірят чекають усім колективом, адже кожен новий мешканець, що з'являється у неволі, — перемога зоологів. «Круки, як і вінценосні журавлі, не розмножуються у неволі, а у нас є пташенята від обох цих видів», — розповідає Любов Коротка. Цієї весни і літа на світ з'являться мартишки, макаки, мадрили і пелікани.
Макаки ласують бананами, а слоникам давай хлібця!
А поки звірина перебивається в спартанських умовах, працівники зоопарку роблять усе можливе, щоб вона не втратила «сенс життя». «Нам доводиться йти на хитрощі, тому ми не приносимо їм всю їжу в годівниці, а намагаємося підкласти її під якийсь кущ, запхнути у гілля чи під пеньок, щоб тварина сама знайшла поживу», — каже Любов Іванівна.
А то розледачіють, як слони, що за добу з'їдають 250—300 кілограмів рослинної їжі. Тут уже як би фантазія не працювала, а заховати кудись аж стільки харчів нереально. «Ми даємо їм 150 кілограмів готової їжі: сіно, кормові віники, кашу, овочі, хліб, фрукти. Тому, знаючи, що законну порцію вони завжди отримають вчасно, слони дуже розлінувалися і... почали жебракувати: просовують хобот крізь грати і просять у відвідувачів, аби дали щось смачненьке», — сміється Любов Іванівна.
Зате мавпам цьогоріч можна все. У рік дерев'яної «родички» куховари вирішили виконувати всі забаганки цих тварин, а на перше січня навіть дали мавпам подвійну порцію улюблених ласощів: апельсинів, бананів, яблук, родзинок і горіхів. Хоча примати — чи не найбільший клопіт зоологів звіринця. На них зоологи часто нарікають, кажуть, що вередливіших істот годі й шукати. І все ж Київський зоопарк зберіг найбільшу родину мавп серед українських звіринців. Є тут і дуже рідкісні види, яких немає ніде в Україні.
ЦІКАВО ЗНАТИ
Київський зоопарк заснований у 1908 році. Тоді він розташовувався на території Університетського ботанічного саду. Але вже через п'ять років у ботсаду тваринам стало тісно. До того ж люди, яким доводилося терпіти шумну звірину, бунтували проти таких сусідів. Тож було виділено для тварин нове місце — Шулявський пустир. Під час Другої світової війни на його території перебував німецький військовий гарнізон, а всіх цінних тварин фашисти переправили до себе на батьківщину. Зараз колекція столичного зоопарку нараховує близько двох тисяч особин 350 видів тварин i птахiв.
