Сьогодні маленька Естонія відзначає велике національне свято — День незалежності. Відлік естонської самостійності починається не від часу розвалу СРСР, як у більшості пострадянських держав, а з 1918 року, коли вперше було проголошено незалежність Естонської Республіки. Примітно, що, говорячи про «традиційно добрі україно-естонські відносини», Надзвичайний і Повноважний Посол Естонії в Україні Пауль Леттенс пригадав, що перший міждержавний договір було підписано у 1921 році. На жаль, не із самостійною Україною.
На зустрічі із журналістами, що відбувалася напередодні естонського свята, посол Леттенс підкреслив, що найважливішим документом для двох країн є угода про вільну торгівлю, підписана у 1995 році. Так, минулого року товарообіг між Україною та Естонією здійснив небувалий ривок — 259 мільйонів доларів упродовж 9 місяців, внаслідок чого у рейтингу економічних партнерів Естонії Україна замість звичного 12-го посіла сьоме місце. Традиційно балтійська країна постачає нам знаменитий лікер «Вана Таллінн» (Старий Таллін) та харчові продукти (здебільшого рибні), імпортуючи українські судна, локомотиви, і, звісно, метал, експорт якого внаслідок антидемпінгових процесів жорстко квотується країнами Євросоюзу, а відтак невдовзі квотуватиметься й Естонією.
На жаль, з 1 травня, коли Естонія разом з іншими сусідами і партнерами України ввійде до ЄС, угода про вільну торгівлю мiж нашими державами перестане діяти. Як зізнався посол, зараз його країна живе в очікуванні квітневого вступу до НАТО та наступного — в ЄС. Естонія відразу поставила на євровибір. Як каже пан Леттенс, альтернативи не було, оскільки у 1995 році до Євросоюзу ввійшли Фінляндія та Швеція, з якими естонці внаслідок географічної близькості та мовної спорідненості налагодили першочергові відносини. Згідно з концепцією «Ширша Європа», Україні в перспективі обіцяно зону вільної торгівлі з ЄС. А шлях до неї лежить через Світову організацію торгівлі.
Хоча з припиненням дії угоди про вільну торгівлю в українсько-естонських відносинах залишається ще загальний економічний договір. «Він продовжуватиме діяти, і торгівля продовжуватиметься, хоча, за попереднім аналізом, втратить до 5 відсотків», — підсумував Пауль Леттенс. Щоправда, цей документ зазнає деяких змін, але, як запевнив пан посол, вони будуть несуттєві, в основному технічні: «Робота над узгодженням триває, і до першого травня ми маємо можливість домовитися». Загалом же деякі зміни у правових документах не матимуть негативного наслідку для міждержавних взаємин, вважає амбасадор.
Зі спрощенням візового режиму також доведеться почекати. Таллінн не збирається вводити з Україною візову систему польського зразка, мотивуючи це невеликим обсягом взаємних поїздок. Тому правила залишаються незмінні: 15 євро консульського збору та запрошення естонської сторони — і українець може брати курс на Балтику.
Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>
Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>
Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>
Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>
Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>
Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>
