Крила швейцарського Ікара обладнані реактивними двигунами.
Люди віддавна мріяли стати подібними до птахів і здійнятися в небо на штучних крилах. Спроб було багато, починаючи з міфічного Ікара. Минулої п’ятниці, як уже повідомляла «Україна молода», перший представник людства реалізував одвічну мрію: пролетів над протокою Ла–Манш на штучних крилах, якими, щоправда, не було потреби махати, бо вони були обладнані цілком сучасними двигунами.
Швейцарець Ів Россі довгі вісім років готувався до здійснення своєї мрії — перетнути 37–кілометровий простір над Ла–Маншем. Переліт було призначено спершу на минулу середу, але його довелося перенести з огляду на погану погоду та туман. Речниця 49–річного пілота Катя Бод–Лавінь переказала журналістам слова Россі — він прагне виглядати орлом над Ла–Маншем, а не індиком у тумані. Россі пояснив перенесення польоту так: «Я дослуховуюся до маленьких бджілок у моєму тілі, а вони кажуть «ні». В мене лише одне життя, і я не хочу його втрачати. Ризик полягає в можливості втратити навігацію, яку я здійснюю лише за допомогою очей та за сонцем». Ці слова свідчать, що Ів Россі не є ні надлюдиною, ні божевільним романтиком. Він захоплива, але розсудлива особа.
Четвер також виявився нельотним. Погода поліпшилася лише в п’ятницю, і Россі перетнув протоку між Англією та Францією на крилі з реактивними двигунами, яке було закріплене, немов рюкзак, на його спині. Сміливець був одягнутий у костюм із вогнетривкого матеріалу, на голові шолом. Політ, який тривав менше 15 хвилин (з 13.06 до 13.19 за місцевим часом), транслював уживу веб–сайт часопису «Нешнл Джеографік». Для цього, а ще з міркувань безпеки під час польоту Россі супроводжував гелікоптер із відеооператорами та рятувальною групою.
Ів Россі почав виношувати ідею польоту на крилах ще 2001 року. За рік потому він здійснив 12–кілометровий випробувальний політ на надувних крилах розмахом 2,5 метра для скайдайверів над Женевським озером. Потім він розробив вуглепластикові крила з кріпленням на спині пілота, розмахом три метри та несучою поверхнею 1,6 квадратних метра. Ті крила були посилені двома мініатюрними турбореактивними двигунами фірми «Джет–Кет» із сумарною тягою 45 кілограмів. З цією системою із балансирно–аеродинамічним керуванням він 24 червня 2004 року здійснив переліт на 25 кілометрів, 10 з яких — у режимі планерування, а інші 15 — у горизонтальному польоті з тягою двигунів. Його швидкість на активному відтинку польоту сягала 190 кілометрів за годину. Россі припинив цей політ, потрапивши в зону високої турбулентності. Залишок керосину в баку на той час становив дві третини. Тобто політ міг бути значно довшим. Пілот приземлився на парашуті. А стартував стрибком із літака на висоті 4000 метрів. Хтось підрахував, що для старту з землі йому знадобився б розбіг на роликах довжиною не менше півкілометра та з таким прискоренням, яке не під силу людині.
Свій піонерський політ минулого тижня Россі здійснив на вуглецево–композитному крилі вагою приблизно 55 кілограмів з чотирма підвісними турбореактивними двигунами найпростішого типу, які працюють на керосині. У крила немає рульового управління. Натомість при русі та зміні напрямку польоту Россі користується головою і спиною, демонструючи при цьому вражаючі акробатичні трюки. Пілот мав із собою два парашути на випадок аварійних ситуацій.
Россі народився 27 серпня 1959 року. Навчався у школі міста Лозанна. Ще в дитинстві визначився: «Коли я виросту, то стану пілотами». Саме так, у множині. Він виявився напрочуд послідовним. Після школи пішов добровольцем до армії. З 20 років служив пілотом літака–винищувача у швейцарських ВПС, пілотував літаки Hunter і Tiger F—5, налітав на них більше тисячі годин. У 1988—2000 роках був пілотом літака DC–9 фірми «Макдоннелл Дуглас», потім — «Боїнга–747». Загалом він відслужив у ВПС вісім років.
1996 року Ів потрапив до Книги рекордів Гіннесса як перший скайдайвер, котрий стрибнув із верхівки повітряної кулі. Того ж року він поставив інший екстремальний рекорд: здійснив повітряний політ, тримаючись руками за крила двох біпланів.
Тепер Ів працює у «Швейцарських авіалініях» і є командиром аеробуса А320, який здійснює регулярні пасажирські авіарейси.
Пілот займається всіма можливими видами екстремальних та парашутного спорту, повітряної акробатики та скайдайвінгу. Любить кататися на водних лижах та сноуборді. Є серфером. Одного разу в пошуках найвищої хвилі для серфінгу Ів стрибнув з парашутом та дошкою на ногах із літака і приводнився на струмінь 50–метрового фонтану, який б’є над Женевським озером. Россі одружений. Його дружину звати Надя.
Він називає себе «реактивною людиною», а швейцарська та світова преса нагородила Іва додатковими прізвиськами: Людина–птах, Людина–ракета та Супермен. Переліт Россі можна порівняти хіба що з іншим подібним божевільним польотом через Ла–Манш 99 років тому, який здійснив французький пілот Луї Блеріо. Щоправда, він зробив це не на крилі, а на ще мало відомому на той час літальному апараті — аероплані.
Ів Россі дуже прагнув здійснити свій політ минулого тижня, бо цього понеділка вже мав бути на роботі, щоб доставити своїм аеробусом пасажирів до Єгипту.
Ів Россі вилетів літаком з Англії у напрямку Франції. Поблизу французького міста Кале вистрибнув із літака на висоті 3000 метрів, через кілька секунд розправив крило, синхронно привів у дію чотири його реактивні двигуни і в режимі падіння стабілізував висоту, на якій перетнув протоку зі швидкістю 190 кілометрів за годину і дістався англійського міста Дувр. Для успіху експерименту йому довелося врахувати багато факторів: вагу і розміри екіпірування, погоду і власний стан та настрій. Вага розробленого ним крила і всі його розміри розраховані з такою точністю, що навіть встановлення відеокамери на крилі для відеозапису польоту могло вплинути на тривалість перебування Россі в повітрі. Випробувальні польоти в аеродинамічній трубі та над французькими Альпами допомогли йому відшліфувати майстерність та довести форму, вагу і конфігурацію крила до досконалості.
Більше про наступні плани та попередні досягнення Іва Россі можна дізнатися на його персональному сайті http://www.yves–rossy.com .
Розмах — три метри, ширина центральної частини — 1,6 метра, ширина частини, яка складається, — 0,7 метра, механізм складання — електромеханічний, час розкриття крила — сім секунд, швидкість підйому — 330 метрів за хвилину при швидкості 180 кілометрів за годину, безпечність — система скидання крила зі спини пілота з автоматичним вимкненням двигунів і рятувальним парашутом для апарата. Турбореактивні мініатюрні двигуни німецької компанії «Джет–Кет» моделі P200, які Ів Россі обрав для встановлення на своє крило, — це найпотужніші моделі в гамі виробів цієї компанії. Агрегат розміром 132 міліметри і масою 2,26 кілограма розвиває тягу до 22 кілограмів. Його турбіна обертається зі швидкістю від 32 тис. до 112 тис. обертів за хвилину. Температура вихлопних газів сягає 580—690 градусів, і вони викидаються всього за кілька сантиметрів від тіла пілота, звідси потреба вогнестійкого комбінезону. На обертах максимальної потужності двигун споживає 746 грамів пального за хвилину. Пальним може слугувати суміш керосину з добавкою п’яти відсотків синтетичного моторного мастила для змазки турбіни.
В Уругваї щойно здали в експлуатацію міст, який проліг через дивовижно мальовничу лагуну Гарсон. Він з’єднує 25-тисячне місто Роча з 65-тисячним містом Мальдонадо на південно-східному узбережжі країни, які є столицями однойменних департаментів. >>
Данія зміцнила своє світове лідерство у галузі використання вітрової енергетики: 42,1% від всієї виробленої в країні енергії походить з вітрових електростанцій. Тепер головною амбіцією Данії є повна відмова від видобутих із надр землі джерел енергії. «2015 рік був значно вітрянішим, ніж у середньому попередні роки. >>
Президент Польщі Анджей Дуда під час симпозіуму Польського товариства трансплантації підписав декларацію про наміри, згідно з якою у випадку смерті його органи будуть передані для трансплантації. До подібних дій голова польської держави також закликав інших поляків, повідомляє сайт Польського радіо. >>
Відомо, що Швейцарія має найрозвиненішу в світі систему громадського транспорту. А тепер у цій альпійській країні хочуть створити ще й вантажне метро для приватних речей громадян, повідомила швейцарська інформагенція swissinfo.ch. Цю ідею вважають одним із найамбітніших інфраструктурних проектів, які будь-коли обговорювалися у Швейцарії. >>
Вчені Каліфорнійського технологічного інституту Майкл Браун і Костянтин Батигін (виходець із Росії) навели докази існування гігантської планети на околицях Сонячної системи, маса якої перевищує земну приблизно в 10 разів, а період обертання навколо Сонця (планетний рік) становить приблизно 10-20 тисяч років, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
Ще півстоліття тому ніхто і не подумав би, що жінки можуть брати участь у космічній програмі. Тоді на прохання однієї з американок надати їй можливість пройти тренувальний курс із підготовки космонавтів (чи астронавтів, як говорять у США), НАСА відповіла, що не має у своїх планах намірів набирати жінок. >>
