П’ятірка за десятибальною шкалою

10.09.2008
П’ятірка за десятибальною шкалою

Автор малюнка — Любиця Конкова.

«Україна молода» не складала рейтинг найбільш ідіотських ідей та вчинків Леоніда Черновецького (більш «парламентського» слова тут ніяк не підбереш). Хоча можна було б пригадати і намір запустити поромну переправу через Дніпро, і перетворення ще донедавна «нормальних» комунальних ЗМІ у інвалідів підлабузництва. Можна по–різному оцінювати прийнятий Київрадою бюджет міста, скандали з відведенням земельних ділянок, забудову історичних частин столиці, продаж «Київгазу» та «Київводоканалу» тощо. Планка царя Мідаса (це коли ти псуєш усе, до чого не доторкаєшся) була піднята Черновецьким так високо, що побити власний рекорд у «мера всіх киян» не було жодних шансів. Але ні, він зумів. На порядку денному — ідея скоротити кількість міських районів з десяти «штук» до п’яти. Браво, Леоніде Михайловичу, гірше просто нікуди! А можна попросити на біс віддати Лавру Сандею Аделаджі? Просто так, для симетрії вчинків. Києву втрачати вже нічого: ми стояли на межі прірви і зробили великий крок уперед.

 

Слони та межа людської спритності

Щоб зрозуміти, чим обернеться для киян скорочення районів, уявимо ситуацію, в якій стовідсотково бував кожен з нас. Припустимо, вам треба оформити якусь довідку (будь–яку — пов’язану з пенсією, субсидією, приватизацією, вступом у права власника тощо) у відповідних органах державної влади. Скільки раніше ви стояли в черзі? День? Два? Тепер ми записуватимемось на право зайти в чиновницький кабінет, мабуть, за тиждень. Чи за півроку, як у радянські часи на меблевий гарнітур. Ви чекаєте, доки районний суд розгляне вашу справу? Запасіться терпінням, кросвордами і довгими роками життя — скоро діло не піде. Те саме буде з відділеннями Бюро технічної експертизи, пенсійними фондами тощо. Менше районів — менше задіяних в їхніх адміністраціях кадрів. Менше кадрів — менше обсяг наданих послуг. Київ з міста–героя стане містом–гемороєм. На жаль.

А все тому, що пан мер надумав провести люстрацію кадрів і позбутися людей, з якими він має затяжні та виснажливі конфлікти. Позбутися голів районних рад разом... з районами Києва. Більше року тривало протистояння Черновецького з Олександром Сотніковим (Дніпровський район), а переміг у ньому таки мер: він посунув Сотнікова і призначив на його місце свою людину. Відтак тривала епопея з Володимиром Мазепою (Святошинський район), Євгеном Романенком (Подільський район). Зрештою, щоб не вести набридливі війни, Черновецький придумав ліквідувати потенційних супротивників як клас.

Один із його замів Володимир Головач живописав нововведення шефа так: Київ нагадуватиме квітку з «серединкою», яка водночас є центром, і чотирма «пелюстками», які покриють собою простір правого і лівого берега. Загалом з 1 січня наступного року планують ліквідувати Го­лосіївський, Дніпровський, По­дільський, Святошинський та Шевчен­ківський райони. Залишаться Деснянський, Дарницький, Оболонський, Печерський та Со­лом’ян­ський. Центром «квітки», очевидно, буде Печерськ, а інші чотири райони впадуть гігантськими «пелюстками»–простирадлами на два боки від Дніпра.

Взяти та й усе поділити!

Зрозуміло, що Черновецьким рухає одне бажання — розставити скрізь бажаний йому адмінресурс. Дехто з експертів пов’язує це з наміром київського голови спробувати свої сили на президентських виборах (навіть якщо це не так, президентські вибори — значимий фактор для очільника столиці країни). Інші зазначають, що у скаліченого екскаваторами Києва катастрофічно закінчується земля під забудову (все ж таки місто не гумове), тож тими золотими окрушинами, які ще залишаються, мусять розпоряджатися «правильні» люди — люди мера — без сентиментів до якихось там історичних цінностей абощо.

Опоненти Черновецького в Київ­раді (а це — фракція Блоку Кличка в повному складі, лідери столичних БЮТівців та столичних «литвинівців», частково — «регіони», і, звісно ж, голова «приреченого» Шевченківського району Віктор Пилипишин) уже висловились категорично проти перекроювання Києва. Втім, навряд чи це справить на Черновецького відповідне враження. Коли він іде до мети, то не бачить перед собою перешкод. Тим паче після останніх виборів, які додали швидкості його ногам і самовпевненості його характеру.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>