Одеський гамбіт

Рідкісна за своєю суттю й мотивами судова тяжба вже кілька років триває в Одесі. Йдеться про визнання законності договору–купівлі приватним підприємцем Олександром Полуцигановим частини майна і території колишнього майново–земельного комплексу «Застава», який до 1991 року перебував у користуванні Одеського об’єднаного авіазагону. Спосіб, яким бізнесмен відстоює свої позиції, заявлені в Господарському суді Одеської області та інших інстанціях, та узгоджені дії фірми–продавця чимось нагадують віртуозний правовий розіграш шахового гамбіту, коли гравець жертвує противникові фігуру, а натомість створює стратегічно вигідну позицію для нападу й подальшого виграшу партії. А виграшем у цій комбінації, як вважають досвідчені юристи, може стати ніщо інше, як утворена сесією Одеської міськради в 2000 році величезна територія міського кладовища «Західне». Після відчуження її з комунальної власності й наступного розпродажу приватні гендлярі зможуть поповнити коло тихих одеських мультимільйонерів–нуворишів...

Як випливає з низки документів судових справ, розігрує цю віртуозну комбінацію пан Полуциганов у супрязі з Галиною Курочкіною — генеральним директором ТОВ «Авіакомпанія «Одеса», що вважає себе спадкоємницею власника колишнього цілісного майново–земельного комплексу «Застава». І, наскільки можна припустити, головним для продавця частини майна і території комплексу пані Курочкіної була в 2002 році навіть не ціна першої ділянки площею 6,5 тис. кв м та зведених на ній споруд, які вона спробувала відчужити в Одеської міської громади на користь покупця Полуциганова, як судове узаконення самого договору купівлі–продажу частки цілісного багатогектарного комплексу. Бо при подальшому розпродажу решти часток майна і території ціну можна довести до сотень тисяч гривень за сотку.

Однак на перепоні реалізації далекосяжних планів стала міськ­прокуратура Одеси, представники якої спрямували в судові інстанції подання в інтересах дер­жави про визнання протиправним позбавлення Одеської міськ­ради права власності на єдиний майновий комплекс спеціального призначення.

У результаті судових слухань Господарський суд Одеської області ухвалив 21 грудня 2007 року рішення — визнати недійсним попередній договір купівлі–продажу будівель та споруд майнового комплексу «Застава», укладений їхнім колишнім власником — Експериментальним виробничим інноваційним об’єднанням із Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Одеса». Висунути обґрунтовані підстави для оскарження цього рішення гендиректор «Авіакомпанії «Одеса» пані Курочкіна не спромоглася — тож згодом постановою Апеляційного господарського суду Одеської області її апеляцію було залишено без задоволення.

При цьому, як зазначається в постанові, ухваленій судовою колегією Апеляційного суду від 25 березня 2008 року, суд узяв до уваги наступні факти: «2 червня 2000 року сесія Одеської міськради ухвалила рішення №1289–ХХ «Про затвердження проекту відведення та надання управлінню житлово–комунального господарства міськвиконкому земельної ділянки загальною площею 208,6745 га, розташованої в Одесі на території колишнього аеродрому «Застава» для проектування, будівництва та експлуатації міського кладовища «Західне», і 26 червня 2000 року міський голова Одеси видав розпорядження №551–01р «Про початок поховань на міському кладовищі «Західне». Вказані документи стосуються земельної ділянки, яка розташована на території колишнього аеродрому «Застава», а предметом спору в цій справі є визнання недійсним договору від 8 жовтня 1991 року, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Одеса» передано будівлі та споруди, розташовані на території колишнього аеродрому «Застава».

З урахуванням цих та інших досліджених фактів і обставин судова колегія Апеляційного суду у складі М. Михайлова, В. Тофана та О. Журавльова постановила: залишити без задоволення апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності — фізичної особи Олександра Полуциганова на рішення Господарського суду Одеської області від 28 листопада 2007 року за поданням прокурора Одеси в інтересах Одеської міської ради про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Здавалося б, розставлено всі крапки над «і»: судові інстанції ухвалили всебічно обґрунтовані рішення про визнання комунальною власністю міської громади Одеси цілісного майнового комплексу і прилеглих територій на вулиці Тираспольській обласного центру, де вже впродовж багатьох років законно здійснюють поховання небіжчиків. У тому числі — зупинили спроби розпродажу приватними фірмами окремих споруд і ділянок. Причому однією з вагомих підстав для цього стало рішення Одеської обласної ради від 25 липня 1991 року №226–ХХI «Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області», згідно з яким будівлі та споруди, розташовані на аеродромі «Застава», передано в комунальну власність територіальної громади Одеси.

Однак, як твердять у міськуправлінні житлово–комунального господарства Одеси, приватні особи, що причетні до спроб розпродажу чужої власності, не вгамовуються. Претенденти на власність міста, причому навіть такого призначення, як кладовище, знову спрямовують до Вищого господарського суду України свої касаційні скарги, силкуючись будь–яким способом урвати ласі шматки від громадського пирога. І, що найгірше, нібито завдяки зв’язкам із родичами високопоставлених судових чиновників намагаються реалізувати наміри про заволодіння багатогектарним земельним масивом одеського кладовища «Західне». Невже й справді невдовзі станемо свідками зведення новобудов поряд із недавно встановленими могильними плитами?

Юрій КУРГАН