За повідомленням прес–служби київської підземки, вже за два дні до державного свята (22—23 серпня) можливі деякі обмеження в роботі Київського метрополітену. Станція метро «Вокзальна», де напередодні вихідних та святкових днів традиційно спостерігається збільшення кількості пасажирів, за ситуацією працюватиме лише в режимі «вихід». «Усі три ескалатори станції, з метою запобігти великим скупченням людей на платформі, працюватимуть на підйом», — повідомили «УМ» у Київському метрополітені.
Уже традиційно на День Незалежності метрополітенівці припиняють роботу станції «Майдан Незалежності». Не буде винятком і цьогорічне святкування — 24 серпня її закриють зовсім із початку й до закінчення всіх святкових заходів на центральній площі міста. Вузлова станція працюватиме лише в режимі пересадки. Загалом підземка у святкові дні працюватиме у звичному режимі вихідного дня — зменшиться періодичність прибуття–відправки потягів.
Внесла зміни Київміськдержадміністрація і в рух наземного транспорту. Те, що транспортний рух на вулиці Хрещатик перекриють із 23 серпня по 24 серпня, — кияни знають. Окрім того, під час проведення святкових заходів перекриють рух і на Софійській площі (за винятком громадського транспорту). З 17.00 до 22.00 обмежать рух транспорту на вулицях Софійській та Житомирській (спуск до майдану Незалежності), але проїзд громадського транспорту не обмежуватимуть.
Тимчасово, з 10.00 до 12.00, буде припинено рух усіх видів траспорту, в тому числі пасажирського, в районах під’їздів до пам’ятників Тарасу Шевченку, Михайлу Грушевському, князю Володимиру, гетьману Богдану Хмельницькому, монумента Слави та квіткових композицій та до пам’ятного знаку «Голодомор 1932—1933» — біля зазначених монументів відбудеться урочисте покладання квітів першими особами держави.
Крім того, київська влада забезпечить святкування не лише обмеженнями руху. «До своїх осель, після проведення святкових заходів, громадяни зможуть дістатися завдяки забезпеченню безперебійного руху громадського транспорту», — запевнили «УМ» у «Київпастрансі». Також буде організовано перевезення пасажирів існуючими маршрутами, що проходять біля станцій Київського метрополітену, вже після завершення роботи підземки. Окрім того, «Київпастранс» збільшить кількість рухомого складу під час проведення святкових заходів на майдані Незалежності та Співочому полі Печерського ландшафтного парку.
Різдвяні свята, що починаються зі Святвечора, для багатьох українців — не тільки одухотворена трапеза з дідухом, кутею та колядками, а й добра нагода згадати про давні сакральні обереги, котрі ще з дохристиянських часів були неодмінним атрибутом у кожній українській оселі. З–поміж них — лялька–мотанка, яку вважали одним із найдієвіших «запобіжників» зла. >>
«УМ» вирішила познайомитись із «живим» талісманом нового року і відвідала Київський іподром. Захоплююче було спостерігати за звичайним, буденним життям коней, за тим, як вони уживаються з іншими тваринами зі східного календаря, адже у конюшнях також мешкають собаки, кішки і навіть, як пізніше виявилось, поросята. >>
Уже традиційно наприкінці грудня Національний палац мистецтв «Україна» запрошує своїх найвибагливіших критиків — дітей з усіх куточків країни — на Головну новорічну ялинку. Цього року першими глядачами сучасного театралізованого музичного дійства у 3–D форматі стали більше 3500 малюків із дитячих будинків та інтернатів Києва та Київської області. >>
Окрім Головної ялинки в Палаці «Україна», у Києві на святкування Нового року і Різдва дітей запрошують в Український дім, Жовтневий палац, Музей Ханенків і «Мамаєву слободу». Кожен із закладів зі шкіри пнеться, щоб зачарувати своїми дійствами якомога більше дітлахів із батьками. >>
На голові — гетьманська шапка з пір’ям заморських птахів, у руках — ліра. Таким наші прадіди уявляли Миколая, і саме такий святий, втілення древніх українських традицій, відтепер живе в козацькому селищі «Мамаєва Слобода». Сьогодні він складає серйозну конкуренцію американському Санта Клаусу та російському Дєду Морозу — дітлахи від нього в захваті. Ще б пак! Незвичайний Микола одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш (верхній одяг козаків та шляхти. — Авт.). Він не махає крючкуватою палицею, йдучи по лісу, а сидить у традиційній, оздобленій рушниками, наддніпрянській хаті, виконує на старосвітській лірі канти XVII століття і чекає на чемних дітей. >>
Такої помпезної та заполітизованої підготовки до святкування 9 Травня українці давно не бачили. А підхід до наведення марафету з нагоди 65–ї річниці Перемоги в столиці подекуди взагалі шокує: центральні вулиці Києва чи не вперше за роки незалежної України завішені радянськими прапорами, серпами та молотами. >>
