СОС! Тоне країна

Добігає кінця тижневий форум островів Тихоокеанського регіону. Такі засідання проводяться щороку, починаючи з 1971–го. Учасниками форуму є Австралія, Нова Зеландія, Острови Кука, Федеративні Штати Мік­ронезії, Фіджі, Кірібаті, Маршаллові Острови, На­уру, Ніуе, Палау, Папуа–Но­ва Гвінея, Самоа, Со­ломонові Острови, Тонга, Тувалу і Вануату. Про більшість із цих екзотичних острівних мікрокраїн мало хто чув.

Цьогорічний форум проводиться в Ніуе — острівній території, що відома також під назвою «По­лінезійська скеля». На цій «Скелі» площею 260 кв. км, яка загубилася в Тихому океані за 2400 км на північний схід від Нової Зеландії, мешкають близько 1700 острів’ян, головним чином полінезійського походження. До 1974 року Ніуе було просто територією Нової Зеландії, але потім підвищило свій статус, отримавши внутрішнє самоврядування у рамках «вільної асоціації» з Новою Зеландією. Як валюту на острові використовують новозеландський долар. Країна вирощує й продає кокоси, банани, копру. Якщо українцям назва Ніуе нічого не говорить, то росіяни, котрі сунуть свого носа в кожну шпаринку світу, вже почали «розробляти» цю країну. Вони з’ясували, що, набувши громадянство Ніуе (вважайте — елементарно купивши), потім безперешкодно можна «перескочити» в громадянство Нової Зеландії. Також усього за одне євро можна придбати майданчик у місцевому інтернет–домені «.nu». До речі, для мешканців Ніуе інтернет є повністю безкоштовним, а всім школярам тут видали «на шару» ноутбуки.

Такий довгий вступ знадобився для того, аби показати, що власне становлять собою більшість країн цього регіону, які розташовані в основному на невеликих коралових островах, та підійти до головної теми цьогорічного форуму. Прем’єр–міністр Австралії Кевін Радд від усіх учасників саміту звернувся до світової спільноти з драматичним закликом надати острів’янам негайну допомогу у зв’язку з глобальним потеплінням. Це явище спричиняє підняття рівня світового океану, тож держави регіону поступово починають занурюватися в океанські води. Глава форуму, прем’єр–міністр Тонга Фе­леті Савеле, висловив глибоке розчарування з приводу того, що трагедія острів’ян не знаходить відгуку у світової спільноти і ЗМІ.

Найбільш драматична ситуація склалася на Кірібаті та Тувалу, адже ці острови здіймаються над рівнем океану лише на два–три метри. Все частіші у зв’язку з кліматичними змінами шторми загрожують змити острів’ян і вже практично позбавили їх запасів питної води.

У своєму посланні форуму генсек ООН Пан Кі Мун повідомив про створення відповідної агенції ООН, яка перейматиметься проблемами тихоокеанських країн. Але уваги Об’єднаних Націй недостатньо. Наприклад, Тувалу, площа острівців та атолів якого становить лише 26 кв. км, у зв’язку з підняттям рівня світового океану та ерозією ґрунтів буде повністю поглинуте океаном через 50 років. Не чекаючи трагічного фіналу, вже тепер потрібно знайти місце для переселення 10 тисяч його мешканців. Частина населення нині самотужки шукає країни, куди можна було б переселитися. В Кірабаті океан уже забрав два атоли і щороку віднімає по кілька квадратних кілометрів узбережжя. І наразі не видно жодної рятівної соломинки, за яку можна було б ухопитися.