Вільний невільник

Гучна справа про незаконну діяльність «чорного трансплантолога» — хірурга з Ізраїлю Міхаеля Зіса — фактично луснула, як мильна бульбашка. Донедавна деякі юристи небезпідставно висловлювали припущення, що оголошений у міжнародний розшук хірург, який позбавлений у своїй країні ліцензії на лікарську діяльність, може виявитися «чистим» перед українським законодавством. Зрештою, саме так і сталося. У четвер, про що «УМ» повідомляла вчора, Ворошиловський райсуд Донецька виніс виправдальний вирок: «...Зіса Міхаеля виправдати за відсутністю в його діях складу злочину», зачитала підсумкове рішення суддя Ірина Бухтіярова.

Разом із ним виправдали і його водія Руслана Свіріна, який проходить у справі як співучасник. Свого часу «УМ» писала, що пана Зіса тутешні правоохоронці затримали в одному з готелів Донецька 12 жовтня минулого року. Лікар із сумнівною репутацією опинився в кутузці як підозрюваний у незаконній трансплантації органів за «підказкою» колег із Молдови, де буцімто практикував подібне. Проте замість очікуваної екстрадиції до сусідньої країни Зіс надовго «прописався» за гратами саме в Донецьку. І не тільки тому, що частенько тут бував. Державна прокуратура стверджувала, що «чорні трансплантологи», яких очолював Міхаель Зіс, активно діяли і в Донецьку. Згодом ці підозри переросли у конкретні звинувачення. Адже слідству вдалося навіть відшукати двох осіб, які за солідну грошову винагороду отримали від хірурга пропозицію стати донорами. Саме для цих клієнтів лікар навіть підшукав квартиру в Донецьку, в якій вони очікували на операцію.

У Донецькому центрі трансплантації нирки спростовували і продовжують спростовувати твердження про незаконну діяльність у їхньому медичному закладі. Ніяких порушень тут не виявили й попередні численні перевірки роботи специфічного лікувального центру. Хоча його керівники і співробітники не приховують — Міхаель Зіс насправді бував у них неодноразово. Однак, стверджують у центрі трансплантації нирки, хірург заходив лише як супроводжуюча особа та перекладач.

Відразу після затримання у жовтні 2007 року Міхаеля Зіса було порушено карну справу за статтею 149. Частиною 2 Кримінального кодексу України «Торгівля людьми чи інша незаконна оборудка по передачі людини», що перед­бачає позбавлення волі від 5 до 12 років. Потім його дії підпали під статтю 143 ККУ, де передбачена менша відповідальність — до трьох років позбавлення волі. А незабаром головний фігурант узагалі ледь не опинився на волі, адже 11 грудня того ж таки 2007 року Ворошиловський райсуд Донецька ухвалив рішення про звільнення його з–під варти на підписку про невиїзд. Щоправда, через день Апеляційний суд Донецької області скасував це рішення. Проте намагання витягти Міхаеля Зіса з–за грат не припинялися, і 3 липня нинішнього року той же Ворошиловський суд таки звільнив хірурга під заставу в 17 тисяч гривень.

Якийсь час точне місцеперебування підозрюваного було невідомим, і тому існували припущення, що він уже «накивав п’ятами» з України. Проте, як згодом заявив адвокат Міхаеля Зіса Олег Курінний, його клієнт нікуди й не збирався їхати, бо саме тут хотів довести свою невинність. І, за словами Курінного, тепер це сталося. «Я задоволений цим рішенням і щиро радію за свого підопічного, — не приховував задоволення після судового засідання Олег Курінний. — По–перше, тому, що вдалося відновити справедливість. А по–друге, мені здається, цей судовий вирок змусить тепер задуматися правоохоронні органи — Генпрокуратуру України та прокуратуру Молдови — щодо рішення про екстрадицію Міхаеля Зіса до Молдови. Бо саме в цій країні він звинувачується в аналогічних діях, за які сьогодні виправданий».

Утім, попри виправдальний вирок, підозрюваний у незаконних операціях з трансплантації донорських органів Міхаель Зіс наразі залишається під вартою. У слідчому ізоляторі він очікуватиме на остаточне рішення про екстрадицію до Молдови, де його чекають не дочекаються тамтешні правоохоронці.