Як важко промовити одним голосом

Учора в штаб–квартирі НАТО в Брюсселі відбулося надзвичайне засідання Ради міністрів закордонних справ 26 країн–членів НАТО, на якому обговорювали ситуацію в Грузії. Рада також провела окрему сесію з послом Грузії при НАТО, і він поінформував міністрів про останні події в театрі постбойових дій. У рамках учорашнього надзвичайного саміту також мало відбутися засідання Росія—НАТО стосовно подій у Південній Осетії. Але напередодні Моск­ва відкликала свою заявку на проведення термінового засідання Ради Росія—НАТО. Про це повідомив представник Росії при НАТО Дмитро Ро­гозін. «Нам це засідання вже не потрібне», — заявив він.

Ініціатором скликання вчорашнього саміту виступили США. Держсекретар США Кондоліза Райс заявила: «Ми збираємося послати чіткий месидж, що не дозволимо Росії проводити нову лінію поділу по тих країнах, які ще не інтегрувалися до трансатлантичних структур, — Грузія і Україна». Вашингтон після інтервенції Росії до Грузії заявив про необхідність повністю переглянути зв’язки НАТО з Росією.

На вчорашньому засіданні глави МЗС Альянсу висловили підтримку територіальній цілісності Грузії та засудили військову акцію Росії в цій країні. Глава МЗС Грузії Ека Ткешелашвілі вчора провела двосторонні переговори з партнерами по НАТО. Вона звинуватила Росію в порушенні угоди про перемир’я, продовження воєнних операцій на території Грузії та невиведенні, всупереч обіцянкам, своїх військ.

«Франс прес» повідомляє з посиланням на свої джерела в НАТО, що під час учорашнього засідання не було такої чіткої єдності, як офіційно заявлялося. США, Велика Британія, Канада, Польща, Румунія, Данія та країни Прибалтики виступали за найбільш жорстке засудження агресивних дій Росії. Але прогрузинська «дев’ятка» перебуває в меншості, бо більшість членів НАТО на чолі з Францією, Німеччиною, Угорщиною, Словенією та ще кілька країн, які залежні від поставок російського газу, вимагали обережних формулювань, щоб не зіпсувати свої економічні зв’язки з Москвою. «Антигрузинська коаліція» також заявляла на саміті, що не може бути й мови про приєднання Грузії до ПДЧ на саміті НАТО в грудні цього року. Генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер увесь позавчорашній день проводив важкі переговори про досягнення консенсусу в ставленні до російсько–грузинського конфлікту та пакета заходів, повідомив «Франс прес» речник Альянсу. Учора в першій половині дня глави МЗС країн–членів НАТО погодилися, що потрібно почати розмовляти з Росією «більш жорсткою мовою», оскільки вона надалі не виводить свої війська і продовжує нищити інфраструктуру Грузії.

Глави дипломатії НАТО також мали підтвердити декларацію Бухарестського саміту НАТО у квітні цього року, що Грузія в майбутньому може стати членом НАТО. Але наразі не робитимуть жодних конкретних кроків у цій справі. На саміті мало бути прийняте рішення про надання на прохання Грузії допомоги у відбудові її зруйнованої військової інфраструктури. Грузія також просить, щоб її повітряний простір охороняли літаки НАТО з системою раннього попередження — «Авакси». Але проти такого рішення виступає Туреччина.

НАШІ

Українців на війні не було — заявляє Тбілісі

Жоден український військовослужбовець не брав участі в збройному грузинсько–осетинському конфлікті. Це ще раз, після міністра оборони України Юрія Єханурова, підтвердила грузинська сторона. Нагода є, адже днями президент невизнаної Південної Осетії Едуард Кокойти заявив телеканалу «Інтер», що на боці Грузії воювали українці. Посол Грузії в Україні Мераб Антадзе днями на спеціально скликаній прес–конференції заявив: «З усією відповідальністю можу сказати, що жоден військовослужбовець чи громадянин України в цьому конфлікті не брав участі». За словами амбасадора, ще до початку активних бойових дій 21 український військовослужбовець — усі, що перебували на той час у Грузії, — був відправлений спеціальним авіарейсом на Батьківщину. Нині, нагадав посол, у Грузії залишаються двоє військових з України — вони є спостерігачами місії ООН.