Голови делегацій двох країн: Ріаз Хохар (ліворуч) та Арун Кумар Сінгх.
Сьогодні у Пакистані завершуються триденні пакистано-індійські мирні переговори, головною темою яких було врегулювання проблеми спірного штату Кашмір, повідомляє агенція «Ассошіейтед Пресс». Це перші такі переговори за останні три роки між двома ядерними країнами, конфлікт 2002 року між якими мало не переріс у чергову, четверту, війну. Її було відвернено лише завдяки міжнародному втручанню. Саме тому за переговорами напружено стежать не лише у двох зацікавлених країнах, але також у всьому світі. У перший день переговорів делегація МЗС Індії на чолі з Аруном Кумаром Сінгхом зустрілася з головою МЗС Пакистану Ріазом Хохаром у столиці країни — Ісламабаді. Оскільки першу зустріч було охарактеризовано в ЗМІ двох країн як «сердечну», то вчора розмови продовжилися у більш камерній та неофіційній атмосфері на гірському курорті Мурріє, що за 50 кілометрів на північний схід від Ісламабада.
Сподіваються, що у результаті переговорів буде досягнуто домовленості про створення восьми змішаних робочих груп, які займуться узгодженням розбіжностей з конкретних напрямів. Конфлікт між Індією та Пакистаном триває з моменту утворення цих двох країн після здобуття ними 1947 року незалежності від Великої Британії. Країни тричі сходилися у кривавих війнах. Лише 1997 року було зроблено першу спробу покінчити з ворожнечею, але вона зазнала провалу. На переговорах цими днями делегації двох країн узгодили дати майбутніх переговорів, які фокусуватимуться передусім на проблемі Кашміру, штату з переважно мусульманським населенням, частина якого належить мусульманському Пакистану, а інша — немусульманській Індії. Обидві країни претендують на володіння територією штату. Населення Кашміру, передусім мусульманські радикали, прагнуть відірвати штат від Індії та приєднати його до Пакистану. Починаючи з 1989 року, у штаті тривають заворушення, в яких у сутичках з індійською армією та поліцією за цей час загинули 65 тис. осіб.
Інші робочі групи будуть також обговорювати питання налагодження заходів довіри між двома ворогуючими країнами, економічного співробітництва та боротьби з тероризмом і наркотиками. Обидві делегації вже висловили оптимізм стосовно «нового моменту» у переговорах. Лідери двох країн минулого місяця зробили перші кроки назустріч один одному: прем'єр-міністр Індії Ваджпаї погодився обговорювати питання Кашміру, а президент Пакистану Мушарраф пообіцяв не підтримувати терористів, які діють проти Індії з території Пакистану. На початку цього місяця міністр оборони Індії Джордж Фернандес підтвердив, що уряд Пакистану дійсно серйозно взявся до боротьби з групами ісламських бойовиків у прикордонних з Індією регіонах.
Щоправда, в Індії у квітні пройдуть парламентські вибори, тому до часу створення нового уряду не варто очікувати на серйозні кроки. Але теперішні переговори не є марними, бо все вказує на те, що уряд Ваджпаї залишиться при владі після виборів і продовжить мирні зусилля. І, ймовірно, вже тоді він дасть конкретну відповідь на проголошену вчора на переговорах пакистанську ініціативу. Ісламабад звернувся до Делі з пропозицією підписати договір про зменшення загрози ядерної чи звичайної війни між двома країнами та про припинення гонки озброєнь, повідомила агенція «Франс Пресс». Увесь світ вітав би підписання такого договору.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
