«Вибухові» вибори

24.07.2008

Указ про призначення виборів до Палати представників і в Раду республіки президент Олександр Лукашенко підписав 24 червня. За тиждень під час концерту до «офіційного» Дня Незалежності у центрі Мінська пролунав вибух — 50 людей постраждали. (Сьогодні в лікарнях столиці перебувають 20 з них, медики оцінюють стан постраждалих як стабільний і запевняють, що їхньому життю загрози немає). Опозиційні політики відразу ж припустили, що «підривну справу» влада «шитиме» саме демсилам. Власне, так і вийшло. За три дні, 7 липня, спецслужби заарештували лідера організації «Білий легіон» Числава Сержука, а пізніше — ще дванадцятьох опозиційних активістів, з–поміж них і кандидата в депутати Юрія Каретникова.

«Затримання виглядало вкрай дивним, — розповідає Каретников «Україні молодій». — У ніч з 3 на 4 липня я був за кордоном, у паспорті стоять штампи прикордонників. Перевірка мого алібі у спецслужб зайняла би не більше 15 хвилин». Проте слідчим знадобилося три доби для з’ясування алібі Каретникова. Багатьох інших тримали за гратами десять діб, дозволених законом. «Якщо претендента у кандидати затримують під час передвиборчої кампанії, то він витрачає зусилля й енергію на непотрібні речі», — коментує координатор кампанії «За вільні вибори» Віктор Корнеєнко. Утім, на його думку, затримання демократичних активістів за підозрою в організації вибуху на День Незалежності не вельми позначилося на технічному ході кампанії. «Вочевидь, мета влади була іншою — використати ситуацію з вибухом для застрашування опозиції і створення їй негативного образу у державних ЗМІ», — вважає Корнеєнко.

Незважаючи на обіцянку Лука­шенка провести прозоро і демократично парламентську кампанію, надії на це тануть з кожним днем. До складу окружних виборчих комісій було включено лише 42 представників від об’єднаних демократичних сил (загалом у виборчкомах різних рівнів працюватимуть 1400 осіб). Наразі випадки тиску на опозиційних кандидатів у депутати (окрім випадку із затриманням начебто «підривників») доволі нечасті. Але, як свідчить практика останніх кампаній, тиск посилюватиметься ближче до дня виборів. Нинішні призначено на 28 вересня. Тепер, схоже, влада взяла на озброєння нову тактику — невгодних активістів рекрутують в армію. Наприклад, днями призвали на військову службу керівника молодіжного крила партії «Білоруський народний фронт» Алеся Калиту. Політичні оглядачі не виключають, що з наближенням вересня спецслужби «згадають» ще когось із «підозрілих» опозиціонерів і затримають їх для чергової перевірки «нових фактів, які з’ясувалися під час розслідування причин вибуху 4 липня».

Нагадаю, що цієї неділі всіх «політичних арештантів», затриманих у зв’язку зі згаданим «вибуховим інцидентом», відпустили з буцегарень. Однак арештованими «за підозрою у хуліганських діях» (саме так спецслужби називають організацію вибуху) залишаються ще близько 70 осіб. Про таку кількість повідомляють неофіційні білоруські медіа з посиланням на тих, кого днями випустили із СІЗО. Генеральна прокуратура та КДБ поки що від коментарів утримуються.

А тим часом дії правоохоронних органів із пошуку організаторів вибуху на День Незалежності нагадують пошук голки в копиці сіна. Приміром, в останній тиждень міліція обходить квартири мінчан, розпитуючи, що вони робили у ніч із 3 на 4 липня, чи не проходили службу в «гарячих точках» планети і чи не доводилося працювати раніше з вибуховими матеріалами. Перевіряють у такий нехитрий спосіб не лише колишніх військових, а й усіх молодих чоловіків, які мають невелику борідку (очевидно, саме бородань, за якимись даними, може бути причетним до організації теракту). Одного з моїх знайомих схопили просто в метро, повели до міліцейського відділку і довго допитували. «Зняли відбитки пальців, допитали і відпустили, пообіцявши зв’язатися зі мною пізніше, — розповів бородань. — Сказали, що мене підозрюють в організації вибуху».

Зусилля мінської міліції ледь не призвели до дипломатичного скандалу. Нещодавно було затримано громадянина Росії, котрий тривалий час мешкає в Білорусі. Бідаку довго допитували, аж доки не відпустили з перепрошуваннями — після втручання посольства РФ у Мінську.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>