День народження за ґратами

Позавчора приблизно о 23–й годині заарештовано підозрюваного у низці масових убивств колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича. Його роками розшукував Міжнародний трибунал із військових злочинів.

Слідчий белградського Спеціального суду з військових злочинів Мілан Ділпарич уночі провів перший допит Караджича, який тривав півтори години. Учора вранці Ділпарич зробив коротку заяву для журналістів: «Усе закінчено». Адвокат Караджича — Светозар Вуячич, більш схильний до спілкування з журналістами, повідомив, що його клієнт сприйняв свій арешт та допит як фарс, тому замість відповідей відбувався жартами. Адвокат також розповів, що Караджича заарештували ще минулої п’ятниці о 21.30 у рейсовому автобусі, який прямував із Белграда до місцевості Батайніце, і відтоді й до вечора понеділка його утримували «в якійсь кімнаті». Тепер заарештований перебуває у приміщенні суду в центрі сербської столиці. За словами адвоката, він «відмовляється від їжі», але медичний огляд встановив, що він є цілком здоровим.

Колишній президент республіки боснійських сербів Радован Караджич та командувач її військами Ратко Младич були першими у списку осіб, яких розшукує Міжнародний трибунал для колишньої Югославії. Уряд США визначив нагороду в п’ять мільйонів доларів тому, хто допоможе знайти Караджича. Генерал перебував «у бігах» останні 13 років.

Відповідно до домовленості між Гаазьким трибуналом та сербською владою, в разі арешту Караджича або Младича вони повинні бути передані до Гааги не пізніше, ніж через дев’ять днів. Можливо, саме у зв’язку з такими чіткими термінами залишається таємницею, коли ж насправді заарештували Караджича: позавчора чи ще минулої п’ятниці.

Сербські ЗМІ не раз писали, що Караджич і Младич не дуже й переховувалися. Їх бачили і в ресторанах, і на футбольних матчах. Упродовж останніх років Караджич видав у Сербії кілька збірок своїх поетичних творів. Обидва злочинці мали високих покровителів і в армії, і в поліції, і в спецслужбах. Учорашні белградські ЗМІ висувають версію, що арешт Караджича став можливим лише завдяки тому, що нещодавно відбулася довгоочікувана зміна керівника таємної спецслужби БІА: на зміну шанувальнику Караджича — Раде Булатовичу — прийшов близький співробітник президента Сербії Бориса Тадича — Саша Вукадінович.

Звістка про арешт Караджича викликала негайну реакцію на Балканах. У ніч із понеділка на вівторок на вулиці столиці Боснії і Герцеговини — Сараєва — висипали сотні тисяч боснійців, які радісно вітали затримання головного кривдника і ката їхнього народу. За роки війни керовані Караджичем і Младичем загони боснійських сербів винищили десятки тисяч боснійських мусульман, зґвалтували більше 20 тисяч боснійських жінок, випалили багато сіл, змусили залишити рідні місця два мільйони осіб.

Головний обвинувачувач Гаазького трибуналу Серж Браммертц схвалив арешт воєнного злочинця і висловив надію, що тепер співпраця між Сербією та ЄС значно зміцниться. Учора Браммертц прибув до Белграда, щоб особисто «привітати» за ґратами Караджича, якому нещодавно виповнилося 63 роки.

Після Дейтонських угод, які поклали кінець війні в Боснії, 1996 року Караджич подав у відставку з посади президента Республіки Сербської і разом із Младичем пішов у підпілля, оскільки суд у Гаазі ще 1995 року видав ордер на їхній арешт за звинуваченнями в геноциді цивільного населення. 1996 року війська НАТО на підставі Дейтонських угод увійшли до Боснії, але вони впродовж перших двох років і не намагалися заарештувати Караджича. Роками кружляли чутки, що американський представник на Балканах Річард Холбрук уклав із Караджичем таємну джентльменську угоду: війська НАТО не будуть переслідувати його, якщо він добровільно піде з посади президента. Тепер Гаазький трибунал має можливість з’ясувати правдивість таких чуток стосовно Холбрука, який відомий також тим, що надавав допомогу албанським бойовикам у Косові та, вже перебуваючи в США, допомогав косоварам збирати гроші на нелегальні поставки зброї до Косова.

ДОСЬЄ «УМ»

Радован Караджич

Народився 1945 року в Чорногорії. Закінчив Сараєвський університет за фахом лікар–психіатр. Працюючи психологом футбольної команди, встиг видати збірки віршів для дітей, збірки сербських народних пісень.

1990 року пішов у політику, заснував Сербську демократичну партію Боснії і Герцеговини, яка наступного року перемогла на парламентських виборах. Він запровадив політику відокремлення Республіки Сербської від Боснії і Герцеговини і входження її до складу Сербії. Спочатку словами, а в час конфлікту в Боснії 1992—1995 року — і зброєю.