Саркозі «натисне»

17.07.2008

Європейський Союз іще на крок наблизився до ухвалення своєї «конституції». У вівторок верхня палата парламенту Іспанії, підтвердивши рішення нижньої від 26 червня, ратифікувала Лісабонський договір. Відтак, щойно документ підпише король Хуан Карлос, Іспанія стане 23–ю країною ЄС, яка ратифікувала цю угоду.

Лісабонський договір, або Договір про реформу, підписаний на саміті ЄС 13 грудня 2007 року, має стати замінником європейської Конституції, раніше проваленої на референдумах у Франції та Нідерландах. Нова угода покликана реформувати систему управління Євросоюзу і визначити принципи його функціонування щонайменше на най­ближчі кілька десятиріч. Однак, як і свого часу Конституцію, для цього договір повинні ратифікувати всі без винятку країни, що входять до ЄС. Принаймні одна з них уже відмовилася це зробити — Ірландія, де питання ратифікації, на відміну від інших держав, розглядав не парламент, а всенародний референдум.

Та попри демарш ірландців, надія на ухвалення нової європейської «конституції» залишається. Учора президент Франції, яка зараз головує в Євросоюзі, заявив, що Ірландія повинна провести повторний референдум щодо Лісабонського договору. Ніколя Саркозі й раніше запевняв, що «змусить» ірланд­ців змінити своє попереднє рішення, і в пресі навіть з’явилися чутки про якийсь таємний план французького президента. Втім Саркозі цю інформацію заперечив: ніякого плану немає, він просто сподівається переконати Ірландію проголосувати ще раз. Очевидно, саме цим лідер Франції й займатиметься під час свого візиту до норовливої республіки наступного тижня. Принагідно господар Єлисейського палацу підтвердив, що накладе вето на подальше розширення Євросоюзу «аж до того моменту, коли будуть створені нові інститути ЄС».

Раніше своє рішення проблеми вустами міністра зовнішніх справ Франка–Вальтера Штайнмайєра запропонувала ще одна затята апологетка Лісабонського договору — Німеччина. На думку Штайнмайєра, якщо парламенти всіх інших країн договір ратифікують, Ірландія могла б тимчасово... призупинити своє членство в Євросоюзі, аби багатостраждальний документ міг вступити в дію.

Нагадаємо, «за планом» Лісабонський договір має набрати чинності з 1 січня наступного року. І хоча підстав для песимізму не бракує, в оптимістів теж є привід потішитися: однією перешкодою на шляху договору стало менше. Раніше президент Польщі Лех Качинський заявляв, що не підпише ратифікований Сеймом республіки документ, доки його не схвалить Ірландія. А днями під час візиту до Франції «передумав», заявивши, що його слова витлумачили хибно. «Я ніколи не виступав проти Лісабонського договору, а лише сказав, що після того, як Ірландія його відхилила, мій підпис однаково не додав би йому жодної сили», — пояснив Качинський у Парижі. І запевнив, що Польща ніколи не стане перепоною для ухвалення Договору про реформу.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>