Додаткові умови — лаз для хабарів?

10.07.2008

Вступна кампанія–2008 особлива. Абітурієнти не складатимуть іспити в університетах і академіях, не чекатимуть оцінок від професорів — у них є документ, за яким і вирішуватиметься професійна доля вступників, — сертифікат із результатами зовнішнього незалежного оцінювання. Такий собі квиток у щасливе студентське життя. За оцінками фахівців, 92 відсотки абітурієнтів отримали позитивні результати під час зовнішнього оцінювання, що дає їм можливість стати студентами вищих навчальних закладів України. Міністерство освіти та науки у свою чергу обіцяє сприяти прозорому і законному відбору абітурієнтів — усе, мовляв, пройде спокійно і без метушні. Але і вступників освітяни просять: майте совість, не хитруйте!

 

Екзаменам — «ні!»

У Міністерстві освіти та науки своїм нововведенням пишаються. «Нинішній 2008 рік, з погляду вступної кампанії, є унікальним роком, особливим, — розповідає «УМ» директор Департаменту вищої освіти Міністерства освіти та науки України Ярослав Болюбаш. — Адже це вперше проведено всеохопне тестування випускників середніх шкіл — цьогорічних і попередніх років, — які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів. Це був і великий ризик, і великий подвиг. Уперше реалізовано принцип «рівний доступ за рівних умов» — це безпрецедентна подія».

Освітяни наполягають: робота дітей не пропала даремно — прийом до навчальних закладів нині здійснюється виключно за сертифікатами. І додаткові екзамени університети не проводитимуть. Однак, за словами Ярослава Яковича, є винятки. «Спеціально організовуються вступні випробування для категорій осіб, які не могли пройти тестування. Найперше це інваліди 1–ї, 2–ї групи, діти–інваліди, — каже Ярослав Болюбаш. — Є визначений наказом міністерства перелік хвороб, які надають право не проходити тестування — такі діти складатимуть екзамени. Друга категорія осіб — це військовослужбовці, які цього року демобілізувалися з армії. А ще українці, які здобули загальну середню освіту за кордоном». Щоправда, у вищих навчальних закладах буде проводитися екзамен з іноземної мови (це стосується лише спеціальностей, де іноземна є профільною або однією з домінуючих дисциплін). Також навчальні заклади самостійно проводитимуть вступні випробування на творчі спеціальності та фізичну культуру. В усіх інших випадках для зарахування абітурієнта достатньо сертифікату центру оцінювання.

Шикуйся в черги!

Здавалося б, нові умови зарахування для абітурієнтів — це чудова нагода не перевантажувати себе вступними екзаменами та зайвими нервуваннями. Однак не все проходить так безхмарно: біля приймальних комісій збільшуються величезні черги, їхні працівники не встигають опрацювати отриману інформацію: у повітрі — нервова напруга. Очевидно одне — навчальні заклади не були готові до такого напливу людей.

«Це ми кинулися в іншу крайність, — пояснює Ярослав Болюбаш. — Абітурієнти почали здавати документи в безліч навчальних закладів, на багато спеціальностей, — звідси черги, нервозність, нарікання». У «форсуванні» подій потреби немає, запевняють освітяни, — усі бажаючі встигнуть подати документи. «Ми спеціально відклали терміни останньої подачі документів, — запевняє Ярослав Болюбаш. — Так, останній день здачі документів до національних ВНЗ — 15 липня, тоді як минулого року було на тиждень раніше».

Деякі абітурієнти намагаються встигнути з документами всюди, щоправда, не завжди мають позитивний результат своєї біганини. Міністр освіти та науки Іван Вакарчук пригадує, як минулого року у Львівському університеті імені Івана Франка (тоді цей ВНЗ також приймав вступників за сертифікатами) один абітурієнт примудрився подати документи аж на 12 напрямків одночасно. Щоправда, не вступив на жоден.

Однак не тільки «швидкість» прийому документів цікавить абітурієнтів, але й процес відбору — побоюються українці, навчені багаторічним досвідом випадків «продажної» вищої освіти, що університети й тут придумають якийсь лаз для отримання хабарів. Наприклад, можуть вводити додаткові тести, екзамени, співбесіди, незважаючи на вимогу вищого керівництва. Цим питанням переймається й міністр освіти і науки Іван Вакарчук — днями він зобов’язав керівників вищих навчальних закладів ІІІ—IV рівнів­ акредитації, незалежно від форми власності і підпорядкування, у триденний термін привести правила прийому у відповідність до затверджених міністерством умов. Глава Міносвіти у своєму листі закликав ректорів ВНЗ утриматися від спроб «повернення до способів ручного керування вступною кампанією». «Численні звернення громадян та аналіз правил прийому до ВНЗ, здійснений фахівцями міністерства, засвідчили значну кількість фактів недотримання норм, визначених умовами прийому до вищих навчальних закладів України», — йдеться в листі міністра. У документі наводяться конкретні приклади порушень умов прийому, затверджених міністерським наказом від 25 грудня 2007, у різних регіонах України. Зокрема, правилами прийому до Національного університету «Києво–Могилянська академія» передбачено додаткове тестування, яке враховується під час конкурсного відбору, та одночасно пропонується абітурієнтам придбати збірник зразків тестів вартістю понад 100 грн. У багатьох випадках, на думку Вакарчука, має місце обмежене подання інформації про правила прийому абітурієнтів. Зокрема, деякі виші, повідомляє УНІАН, публікують лише перелік факультетів і спеціальностей, не визначають чітко категорію осіб, для яких встановлюються вступні випробовування. На інтернет–сайтах Дніпропетровського національного університету та Одеського державного екологічного університету, наприклад, розміщено минулорічну редакцію правил прийому.

Міністр освіти Іван Вакарчук, щоправда, апелює не тільки до совісті ректорів українських ВНЗ (хоча запевняє, що й це діє!), а й нагадує, що таку високу посаду люди займають за контрактом, а його теж можна переглядати. Так, Іван Вакарчук вважає, що за обсягом додаткових умов прийому до вищих навчальних закладів можна буде судити про рівень корупції під час вступної кампанії, а отже, й про рівень довіри до цього ВНЗ. «Чим більше додаткових умов керівництво навчального закладу запровадить, тим більше буде видна схильність його до старих, вже скомпрометованих схем. І тепер це буде очевидно», — запевняє міністр.

До того ж, нагадує глава відомства, кожен абітурієнт має можливість подати до суду позов за порушення його прав. А також і Міносвіти звертатиметься до Генпрокуратури, якщо керівництво ВНЗ ігноруватиме нові правила вступу до вищих навчальних закладів. Це стосується, наприклад, Національного університету «Києво–Могилянська академія», який влаштовує для студентів власні іспити–тести.

У Міносвіти у разі виникнення проблем із прийомом документів радять звертатися одразу до них.

В Україні забагато фахівців–«міжнародників»

Однак і до самих абітурієнтів освітяни мають чимало питань і прохань. «Звичайно, нас непокоїть те, що наші громадяни, замість того, щоб шукати найновіші технології навчання, вишукують методи хитрування: підтирають і замальовують бали в сертифікатах (такий випадок зафіксований на Тернопільщині: хлопець намагався справити свої 138 балів на 188), шукають фіктивні довідки, — розповідає Ярослав Болюбаш. — Ми також добре пам’ятаємо «одеський варіант», коли батьки разом із дітьми подавали до вищого навчального закладу свідоцтво про смерть батьків». Ще одна «знахідка» підприємливих вступників: вони надають до ВНЗ медичні довідки, у яких зазначено, що за станом здоров’я вони не брали участі в тестуванні — так абітурієнти намагаються приховати низькі результати, отримані під час зовнішнього незалежного оцінювання. Однак і такі речі теж прораховані — Український центр оцінювання якості освіти буде надавати приймальним комісіям інформацію про факт проходження абітурієнтами зовнішнього незалежного оцінювання, а також про отримані ними результати. Міністр освіти та науки наголошує: відомство створило для вищих навчальних закладів систему інтернет–контролю за достовірністю сертифікатів, що представляються абітурієнтами для вступу до вузів.

Ще одна проблема — величезна армія пільговиків. «У нас є сьогодні ризик: дуже багато пільговиків подають документи на популярні спеціальності, і значна частина цих дітей має дуже низький бал. Але їм достатньо для вступу позитивного мінімуму 124 — це «трійка з мінусом», — каже Ярослав Болюбаш. — Однак є складні спеціальності. І ці діти мають задуматися над тим, що після першого семестру, можливо, будуть відраховані. Водночас діти із вищим балом у ці навчальні заклади не потрапляють. Бо наявність 15 категорій пільговиків створює значні труднощі у якісному відборі абітурієнтів. А питання якості освіти зараз стоїть дуже гостро: адже ми в Європі, приєдналися до Болонського процесу, адаптуємо своє законодавство. Відповідно ми повинні забезпечити підготовку фахівців на такому якісному рівні, який би відповідав світовим вимогам».

Саме тому фахівці радять обирати професії відповідно до своїх сил, здібностей і таланту. А ще — з огляду на попит ринку праці. Адже багато випускників популярних спеціальностей є нині безробітними — ринок праці перенасичений економістами, юристами — особливо міжнародниками. «Усі собі передбачають, що вони будуть послами, — сумно жартує Ярослав Болюбаш. — Але ж так не буде. Тому слід іти туди, де є попит на ринку праці, — це інженерно–технічні спеціальності, будівельні, транспортні технології, хімічна, харчова промисловість».

Цінують у Міносвіти розумну й талановиту молодь. Саме тому взяли «на олівець» кожного успішного випускника, адже за ними вже ведуть полювання закордонні навчальні заклади. Міністр освіти Іван Вакарчук особисто звернувся до кожного випускника середньої школи, який є переможцем зовнішнього тестування, аби ті визначилися з вибором навчального закладу — Міносвіти сприятиме вступу.

За даними відомства, цього року тестування пройшли понад 460 тисяч українських школярів, позитивні результати з них отримали близько 416 тисяч — десь приблизно стільки й очікується студентів. У Міносвіти запевняють: держзамовлень цьогоріч достатньо — на бакалавра — 145 тисяч місць, на молодшого спеціаліста — 86 тисяч. Це стільки ж, як і минулого року, хоча випускників у 2008–му році на 20 тисяч менше.

 

До речі

«Апарат міністерства працює дуже напружено, — каже директор Департаменту вищої освіти МОН України Ярослав Болюбаш. — Ми намагаємося кожен конфлікт владнати — працює в нас організована громадська приймальня (Кімната №122. — Авт). Діє консультативний багатоканальний телефон «Вступна кампанія 2008 року» — щодня з 9 до 18 години за номером: 486–28–49. Ми створили інформаційну систему «Конкурс»( www.vstup.info), на якій розміщується найсвіжіша інформація про всі українські вищі навчальні заклади, кількість поданих до них заяв, перелік напрямів і спеціальностей, кількість пільговиків, обсяг держзамовлення».

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>