Після першої режисерської роботи — Woyzeck за Георгом Бюхнером — харківський актор і режисер Олександр Ковшун поставив ще один екзистенційний твір — «Дівчину моєї мрії» відомого російського автора Микола Коляди (театральна назва — «Та, що слухає кроки»). Драматург не лише дозволив постановку (гонорар — 8 % від касового збору), а й одразу ж запросив колектив на свій театральний фестиваль до Єкатеринбурга. За два місяці праці твір Коляди з моновистави перетворився на мікс–екзистенцію, поєднану з філософією Семюеля Беккета.

Днями в київських книгарнях з’явилася книга історика українського козацтва Володимира Свербигуза «Батурин. До ґенези українського самодержавства» (Видавничий дім «Києво–Могилянська академія»). Як зазначає автор, книгу підготовлено до 340–ї річниці заснування дер­жавного правління в Батурині. Збірку укладено з авторських статей, опублікованих цьогоріч в «Україні молодій» під рубрикою «Красива епоха». Це видання вийшло у світ завдяки фінансовій підтримці Народного Союзу «Наша Україна».

Складно презентувати диск, який не має назви. Але так склалося, що перша серйозна CD–робота Харківської філармонії з’явилася без заголовка. На обкладинці — лише імена дириґента (художній керівник і директор філармонії Юрій Янко), виконавця і композиторів. Філармонія, її бізнесові партнери і студія звукозапису «НН» сподіваються, що за цим диском ітиме золота серія класики по–харківському.

...Цьогорічні Зелені свята збіглися зі святкуванням 850–річчя баварської столиці — Мюнхена, в рамках якого й відбувався Тиждень української культури. Недільний Мюнхен (до речі, місто–побратим Києва, що зафіксовано на фасаді магістрату гербом української столиці в російській транскрипції KIEV) буяв розкішшю баварського народного вбрання, етнічною музикою та запахом пива. А тут, у передвечоровій тиші неозорого цвинтаря на могилі Степана Бандери, відбувалася панахида. Чесно кажучи, колись думала: чому соратники Бандери не спромоглися на більш величний пам’ятник своєму провідникові, аніж простий білий хрест?! Аж саме там зрозуміла, що строго виконана робота надмогильного пам’ятника Бандері ще одним знаменитим українцем — скульптором Джорджем Круком є неодмінною асоціацією з іменем вождя українських націоналістів і жоден інший пам’ятник не ніс би того емоційного і смислового навантаження, яке несе Хрест.

Згідно з розпорядженням Юлії Тимошенко, міністри її кабінету мають по черзі, але щодня звітувати перед журналістами про досягнення у своїй галузі. Найдисциплінованішим виявився міністр культури і туризму Василь Вовкун. Правда, за півроку роботи це була лише третя його зустріч із пресою, але надалі пан міністр пообіцяв зустрічатися з представниками ЗМІ щотижня.

На одній із найславетніших вулиць — Дерибасівській — простонеба відбувся традиційний одеський книжковий ярмарок «Зелена хвиля». Прикметний він тим, що тут влаштовують аж два конкурси. Перший —«Мистецтво книги»: огляд найкращих видань, привезених до літньої Одеси видавцями не лише з України, а й із Росії. Другий — «Одещина на книжкових сторінках»: прискіплива ревізія всього, чим збагатився пишний одеський міт за останній рік.
Перший конкурс, як і на всіх інших книжкових ярмарках, — ситуативно–випадковий: оцінюють лише привезене, а їздять по виставках далеко не всі видавці. Тому можливі дивовижі, як–от нині: титул «Топ–книга» дістав альбом «Український модернізм 1910—1930» (Хмельницький: Галерея), випущений ще два роки тому. Утім це презентативне видання поволі, але стабільно продається, що засвідчує його мистецьку вартість (у рейтинґу «Книжка року’2006» — №4 в номінації «Візитівка»).

Артур Жмієвскі — сучасний мультимедійний митець: режисер, фотограф, чільний представник польського критичного мистецтва. Його концептуальні проекти беруть участь у найпрестижніших мистецьких форумах (касельська «Документа», венеціанськаська Бієнале, варшавська «Маніфеста»), їх показують чи не в кожній країні світу як зразок західного авангардного кінематографа. Днями він разом із куратором та координатором варшавського Центру сучасного мистецтва «Замок Уяздовський» Мареком Гоздзєвскі презентував свої роботи в українській столиці в рамках циклу «Відкритий архів» Польського інституту в Києві.