Європа у французькому стилі

02.07.2008
Європа у французькому стилі

Із 1 липня Франція на півроку перебрала на себе головування в ЄС. У першому півріччі Європу вела Словенія. І не дуже далеко завела, бо для маленької країни це був «перший раз», і вона наразі не має такого авторитету, як великі країни «старої Європи».

Глава МЗС Словенії Димитрій Рупель передав віжки правління норовистою Європою своєму французькому колезі Бернару Кушнеру за присутності мера Парижа Бертрана Делано. З нагоди урочистостей небо над Парижем освітилося феєрверками, а Ейфелева вежа впродовж наступних двох місяців увечері та вночі буде «одягатися» в прапор Європи: сяятиме синім кольором та золотистими зірочками.

Про плани Франції як головуючого в ЄС розповів французькому телебаченню президент Ніколя Саркозі. За його словами, Франція впродовж наступних шести місяців має намір зосередитися на таких питаннях: захист навколишнього середовища, еміграція, сільське господарство, оборона, зростаючий євроскептицизм. І останнє, мабуть, буде найтяжчим. Після провалу референдуму в Ірландії з питання підтримки Лісабонської угоди Франції належить зупинити відцентрові тенденції та надати Європі впевненості в єдності.

В урочистий для Франції час вона отримала перший неочікуваний удар: президент Польщі Лех Качинський заявив, що не має наміру ставити підпис під Лісабонською угодою. Він вважає, що після відхилення угоди ірландцями подальша її ратифікація втрачає сенс. Документ уже схвалено парламентом Польщі, але, відповідно до польського законодавства, останнє слово залишається за президентом.

Заперечення процесу ратифікації розпочинає набирати лавинного характеру, оскільки і президент сусідньої з Польщею Німеччини Хорст Келер відклав підписання Лісабонської угоди, яка вже пройшла процес ратифікації в обох палатах парламенту. Келер мотивує свої дії (вірніше, бездіяльність) тим, що потрібно дочекатися рішення Конституційного суду, до якого надійшло кілька заперечень проти цього головного європейського документа.

Та й сам Ніколя Саркозі під час згаданого телевиступу визнав, що в справі будівництва єдиної Європи були допущені помилки і мешканці ЄС почали втрачати віру в успіх цього проекту, «ставити запитання, а чи не виявиться в остаточному підсумку, що національна влада захищатиме їхні інтереси краще, ніж європейська». Президент Франції закликав до перегляду принципів будівництва єдиного європейського дому. 11 липня Саркозі відвідає Ірландію, щоб особисто і на місці розібратися, що ж так турбує ірландських виборців у тексті Лісабонської угоди. А ще Саркозі з максимальною ефективністю використає головування в ЄС для проштовхування свого улюбленого проекту — Середземноморського Союзу. Вже 12 липня в Парижі відкриється великий саміт ЄС, на якому він пропагуватиме зближення Європи і надання преференцій не країнам Європи, які наразі не належать до ЄС, а країнам Північної Африки — передусім Алжиру, Марокко та Тунісу, тобто колишнім колоніям.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>